Пластичне у контексті архаїзації культури: Режими бачення
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.150911Ключові слова:
архаїзація культури, пластичне мислення, режими бачення, візуально-пластична мова, енвайроментальна естетикаАнотація
Феномен пластичного розглядається у контексті архаїзації сучасної культури та появи нерепрезентативних теорій у візуальних дослідженнях, пов’язаних зі «зникненням дистанції» та увагою до тіла та динамічних характеристик простору. Занурення ока всередину енвайроменту актуалізує практику «утробного» бачення, яке присутнє у пластичному мисленні, що долає розділення на «зовнішнє — внутрішнє», формує специфічний режим переходу від репрезентативної моделі до експресивної. В художніх практиках ХХ–ХХІ століть це співпадає з експериментами у пошуках ефектів неевклідової геометрії картини, масштабних градацій палімпсестів, відтворення атмосфери, нумінозного впливу осучаснених архетипів, медійної мімікрії.
Посилання
Benyamin V. Uchenie o podobii: mediaesteticheskie proizvedeni ya. Moskva: Izdatelskij centr RGGU, 2012. 290 s.
Velflin G. Klassicheskoe iskusstvo. Vvedenie v izuchenie italyanskogo Vozrozhdeniya. Sankt-Peterburg: Aletejya, 1999. 317 s.
Gomilko O. Metafizika tilesnosti: koncept tila u filosofskomu diskursi. Kyiv: Naukova dumka, 2001. 339 s.
Losev F. Istoriya antichnoj estetiki (rannyaya klassika) A. // Vstupitelnaya statya Yu. M. Borodaya. Drevnegrecheskaya klassika i sudby burzhuaznoj kultury (o metode istoriko-esteticheskogo issledovaniya). Moskva: Vysshaya shkola, 1963. 584 s.
Lotman Yu. M. Vnutri myslyashih mirov. Chelovek — tekst — semiosfera — istoriya. Moskva: Yazyki russkoj kultury, 1999. 447 s.
Merlo-Ponti M. Oko i duh. Moskva: Iskusstvo, 1992. 63 s.
Nansi Zh.‐L. Corpus. Moskva: Ad Marginem, 1999. 255 s.
Pavlenko N. Teoriya i teatr // Nauka i iskusstvo. Moskva: A. IF RAN, 2005. S. 164–201.
Panofskij E. Perspektiva kak «simvolicheskaya forma». Goticheskaya arhitektura i sholastika. Sankt-Peterburg: Azbuka-klassika, 2004. 336 s.
Panchenko V. I. Mistectvo v konteksti kulturi. Kyiv: Mizhnar. finansova agenciya, 1998. 192 s.
Podoroga Vyrazhenie i smysl: Landshaftnye miry filosofii: V. Seren Kirkegor, Fridrih Nicshe, Martin Hajdegger, Marsel Prust, Franc Kafka Moskva: Ad Marginem, 1995. 426 s.
Podoroga V. Fenomenologiya tela. Vvedenie v filosofskuyu antropologiyu. Moskva: Ad Marginem, 1995. 340 s.
Prigoda T. M. Fenomen plastichnogo v kulturi: Estetiko/filosofskij analiz: Avtoref. dis. ... kand. filos. nauk. Kyiv, 2001. 19 s.
Puchkov A. Poetika antichnoj arhitektury / Institut problem sovremennogo iskusstva Akademii iskusstv Ukrainy. Kiev: Feniks, 2008. 992 s.
Toporov V. N. Mirovoe derevo. Universalnye znakovye kompleksy. Moskva: Rukopisnye pamyatniki Drevnej Rusi. 2010. T. 1, 2. 488 s.
Hajdegger M. Vremya kartiny mira // Hajdegger M. Vremya i bytie / Stati i vystupleniya. Moskva: Respublika, 1993. S. 41–62.
Shelling F. I. Ob otnoshenii izobrazitelnyh iskusstv k prirode // Sochineniya v 2 t. Moskva: Mysl, 1989. T. 2. S. 52–85.
Yung K. Psihol kommentarij k «Bardo Thodol» // Yung K. G. O psihologii vostochnyh religij i filosofij, Sostavitel Bakusev. Moskva: MEDIUM, 1994. C. 64–90.
Yampolskij M. O blizkom (Ocherki nemimeticheskogo zreniya). Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2001. 240 s.
Yampolskij M. Skvoz tuskloe steklo: 20 glav o neopredelennosti. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2010. 688 s., il.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Оксана Пушонкова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
