Портрет великої княжни Олени Павлівни в дитинстві роботи Дмитра Левицького
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.151160Ключові слова:
дитячий портрет, Україна, ХVІІ–ХVІІІ століття, Дмитро Левицький, художній образАнотація
Уточнено атрибуцію дитячого портрета великої княжни Олени Павлівни роботи визначного українського художника Дмитра Левицького. Портретні образи галереї Романових, представлені в українських художніх колекціях, нині потребують ґрунтовного вивчення й уточнення атрибуції, оскільки протягом останніх 100 років вони перебували на периферії вітчизняних мистецтвознавчих досліджень. У цьому зв’язку особливо важливим є спадщина вітчизняного художника Дмитра Левицького, сина визначного українського гравера доби бароко Григорія Левицького-Носа.
Всебічний аналіз портрета великої княжни Олени Павлівни з Київського національного музею російського мистецтва підтверджує належність твору пензлю Дмитра Левицького. Проаналізовано творчу манеру Д. Левицького зі створення художнього образу портретованої, доведено його авторство. Акцентовано на підходах майстра до пластичного моделювання, виконання підмальовка, опрацювання світла, тіні, кольору, лесування. Обґрунтовано зміну назви портрета, зважаючи на відому іконографію доньок Павла І — великих княгинь Олександри, Олени, Марії та Катерини. Уточнено питання експертної атрибуції твору, що належить збірці Національного музею «Київська картинна галерея»
Посилання
Bilyakovy`ch L. Vply`v zaxidnoyevropejs`ky`x barokovy`x tendencij na formuvannya ukrayins`koyi mody` v XVII–XVIII stolittyax. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/16899/33-Bilyakovich.pdf?sequence=1.
Voronina N. Levitskiy. Moskva, 1968. 84 s.
Gershenzon-Chegodaeva N.M. Dmitriy Grigorevich Levitskiy. Moskva: Iskusstvo, 1964. 460 s.: il.
Grabar I. Zhivopis vtoroy polovinyi XVIII veka // Istoriya russkogo iskusstva: V 13 t. (1953–1969 gg.) / pod. obsch. red. V. Lazareva; Akademiya nauk SSSR. Moskva, 1961. T. 7. (1961): Zhivopis vtoroy polovinyi XVIII veka. Risunok i gravyura vtoroy polovinyi XVIII veka. Prikladnoe i dekorativnoe iskusstvo vtoroy polovinyi XVIII veka. S. 147–150.
Dmitriy Grigorevich Levitskiy. 1735–1822: Katalog / pod. obschey red. G. Goldovskogo (Gos. rus. muzey). Leningrad, 1987. 142 s.: il.
Dyagilev S.P. D.G. Levitskiy. 1735–1822 // Russkaya zhivopis v XVIII veke. Sankt-Peterburg: [B. i.], [1902]. T. I [edinstvennyiy].[6], 92,[2], 35 s.: il., 66 l. portr.
Zhidkov G. Dmitriy Grigorevich Levitskiy: russkiy hudozhnik XVIII veka. Moskva: Iskusstvo, 1946. 26 s.
Kuzminskiy K. F. S. Rokotov, D.G. Levitskiy. Razvitie russkoy portretnoy zhivopisi HVIII veka. Moskva: Iskusstvo,[1939(?)]. 187 s.
Moleva N.M. Levitskiy. Moskva: Iskusstvo, 1960. 50 s., 18 l. il.
Skvortsov A. D.G. Levitskiy. 1785–1822. Moskva: Izd-vo K.F. Nekrasova, 1916. 114 s. : il.
Chukin I. Levitskiy Dmitro / peredm. K. BurovIya. KiYiv: Ruh, 1930. 30 s.: Il.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ольга Школьна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
