[Ре]анімація симулякра. Digitograph

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.15(1).2019.169004

Ключові слова:

симулякр, цифрове відео, дигітограф, екранна ілюзія, віртуальна реальність, кіберпростір, гіперреальність, психологія сприйняття, вищі психічні функції

Анотація

Термін «симулякр» відомий ще від латинських перекладів Платона, коли simulacrum означав просто зображення, картинку, репрезентацію. Так було до оновлення змісту цього поняття Жаном Бодрійяром. Нині симулякр є одним із ключових понять у теорії постмодернізму. Розуміємо його як псевдоріч, порожню форму, копію без оригіналу. В сучасному світі, дедалі більше насиченому технологіями, стала звичною заміна реальності фейком (у моді, політиці, рекламі, розвагах тощо). Культура надає помітну перевагу симуляціям. Серед всіх категорій симулякрів ми зупинимося насамперед на цифровому відео — дигітографі — сфері розриву шаблонів, що найбільш переконливо унаочнює «фотографічно реалістичні» віртуальні вигадки, визначаючи новий тип достовірності при сприйнятті екранних ілюзій, змінюючи психологію сучасної людини.

Біографія автора

Ірина Зубавіна

доктор мистецтвознавства, професор, дійсний член НАМ України

Посилання

Bodriiar Zh. Symuliakry i symuliatsiia. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «OSNOVY», 2004. 230 c.

Mankovskaya N. B. Estetika postmodernizma. Sankt-Peterburg: Aleteyya, 2000. 347s.

Ball P. These are the discoveries that made Stephen Hawking famous. URL: https://www.bbc.com/russian/vert-earth-37621894.

Hoking S. Mir v orehovoy skorlupke Sankt-Peterburg: Amfora, 2007. S. 88.

John Suler, “Psychology of the Digital Age: Humans Become Electric,” International Journal of Applied Psychoanalytic Studies, no. 14(1) (2017): 97–102.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-29

Як цитувати

Зубавіна, І. (2019). [Ре]анімація симулякра. Digitograph. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (15(1), 64–68. https://doi.org/10.31500/1992-5514.15(1).2019.169004

Номер

Розділ

Статті