Старицькі — реформатори української сцени: До питання ролі особистості в історії сценічного мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.179066Ключові слова:
театральне мистецтво, культурно-просвітницька діяльність, національна культураАнотація
У статті розглянуто діяльність родини Старицьких, яка відіграла чи не найвагомішу роль у розвитку українського театрального мистецтва кінця ХІХ — початку ХХ ст. Розбудова українського національного театру, організація національних державних театрів та профільних освітніх установ, вагомий внесок у скарбницю кращих світових творів літератури — далеко не повний перелік спадщини родини Старицьких. Якщо про М. Старицького, як представника українського театрального руху доби царату, зустрічаються відомості у численних наукових джерелах, то про його нащадків, які особисто очолили поступ українського народу на ниві розвитку української культури, й театрального мистецтва зокрема, до недавнього часу практично неможливо було віднайти хоча б згадку. Автор, зокрема на прикладі архівних документів — ухвалених і законопроектів — висвітлює концепцію розвитку українського театрального мистецтва, спрямовану на піднесення українського театру й утвердження його в системі світової художньої культури.
Посилання
Тобілевич С. Корифеї українського театру: Портрети. Спогади. Київ: Мистецтво, 1947. 112 с.
Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / упоряд. С. В. Ульяновська. Київ: Либідь, 1993. 592 с.
Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (4 доп.). CПб: Типографія Акц. общ. «Издательское дело», Брокгауз-Ефрон, 1890–1907. Т. XXXI (61). Статья «Старицкий».
Старицька-Черняхівська Л. М. Драматичні твори. Проза. Поезія. Мемуари / вступ. стаття, упоряд. та приміт. Ю. М. Хорунжого. Київ: Наукова думка, 2000. 848 с.
О’Коннор-Вілінська В. Лисенки і Старицькі. Львів: Видавнича спілка «Діло», 1936. 82 с.
Коваленко П. Шляхи на сцену. Київ: Мистецтво, 1964. 291 с.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі — ЦДАВО України). Ф. 2457. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 4–5.
ЦДАВО України. Ф. 2581. Оп. 1. Спр. 196. Арк. 3–3 зв.
ЦДАВО України. Ф. 2457. Оп. 2. Спр. 5. Арк. 7.
ЦДАВО України. Ф. 2581. Оп. 1. Спр. 200. Арк. 26–26 зв.
ЦДАВО України. Ф. 3689. Оп. 1. Спр. 18. Арк. 19.
ЦДАВО України. Ф. 2581. Оп. 1. Спр. 190. Арк. 12–14 зв.
ЦДАВО України. Ф. 3689. Оп. 1.: 1) Спр. 18. Арк. 4–4 зв; 2) Спр. 19. арк. 65–65 зв., 66.
Касьянов Г. В., Даниленко В. М. Сталінізм і українська інтелігенція (20–30‑і роки). Київ: Наук. думка, 1991. 95 с.
Літературна газета. 1930. 15 квіт.
ЦДАВО України. Ф. 2457. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 1–4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Юлія Раєвська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
