Реставраційна діяльність в Україні в контексті світових пам’яткоохоронних тенденцій
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217809Ключові слова:
еставраційна діряльність; реставрація; пам’ятка; охорона пам’яток; об’єкт культурної спадщиниАнотація
Досліджено поточний стан української реставраційної галузі в контексті розвитку нових світових теоретичних концепцій, зумовлений загрозами та викликами сучасності. Окреслено загальні тенденції до переваг політико-економічних інтересів
над культурними цінностями, визначено суспільну значущість об’єкта мистецтва як вагомий чинник його сталого збереження.
Звернено увагу на особливості розвитку реставраційної діяльності в Україні, виявлено основні вади та проблеми, спрогнозовано шляхи розвитку національної реставраційної галузі в річищі напрацювань світової реставраційної науки. Мета статті полягає у вивченні стану реставраційної справи в Україні, впливу нових світових концепцій та практичних підходів до збереження та розвитку вітчизняної реставрації. Визначено, що основними методами залучення громадськості до пам’яткоохоронних і реставраційних заходів є ревалоризація, комунікація фахівців ізширокою суспільною аудиторією, впровадження освітніх програм для різних вікових груп.
Посилання
Bobrov, Yu.G. (2004) Teoriya restavratsii pamyatnikov iskusstva: zakonomernosti i protivorechiya. Moscow: Edsmit.
Karpov, V. (2020) ‘Paradoksy atestatsii khudozhnykiv-restavratoriv’ in Muzei ta restavratsiia u konteksti zberezhennia kulturnoi spadshchyny: aktualni vyklyky suchasnosti. Materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: Feniks, pp. 293–297.
Cameron, C. (2017) ‘Nuzhno li vosstanavlivat` vsemirnoe nasledie?’, The UNESCO Courier, 2, pp. 56–59 [online]. Available at: https://ru.unesco.org/courier/iyul-sentyabr-2017-g/nuzhno-li-vosstanavlivat-vsemirnoe-nasledie (Accessed 15 September 2020).
Lowenthal, D. (2004) Proshloe — chuzhaya strana. Saint Petersburg: Russkii ostrov.
Tymchenko, T. (2020) ‘Problemy restavratsiinoi osvity v Ukraini’ in Muzei ta restavratsiia u konteksti zberezhennia kulturnoi spadshchyny: aktualni vyklyky suchasnosti. Materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: Feniks. Р. 268–272.
Tsytovych, V. (2020) ‘Restavratsiia stankovoho zhyvopysu v Ukraini v svitli atestatsii khudozhnykiv-restavratoriv 2019 r.’ in Muzei ta restavratsiia u konteksti zberezhennia kulturnoi spadshchyny: aktualni vyklyky suchasnosti. Materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: Feniks, pp. 293–297.
Ashley-Smith J. (2016) ‘Losing the edge: the risk of a decline in practical conservation skills’, Journal of the Institute of Conservation, 39/2, pp. 119–132 [online]. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/19455224.2016.1210015 (Accessed 15 August
.
Druzik, J.R. (1993) ‘Introduction’ in Nazaroff W.W., Ligocki M.P., Salmon L. G., Cass G. R., Fall T., Jones M.C., Liu H.I. H., Ma T. Airborne particles in museums Los Angeles: The Getty Conservation Institute, pp. 1–3.
Marçal, H.P. (2017) ‘Conservation in an era of participation’, Journal of the Institute of Conservation, 40/2, pp. 97–104.
Muñoz-Viñas, S. (2005) Contemporary Theory of Conservation. Oxford; Burlington, MA: Elsevier Butterworth-Heinemann.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олег Рішняк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
