Сучасні форми портретування як інструмент творення рекламної пам’яті
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269782Ключові слова:
портретування, образ, імідж, рекламна пам’ять, соцмедіа, селфіАнотація
На рубежі ХХ–ХХІ століть портретування зазнає суттєвих трансформацій. На тлі спроб «перевинайти» портрет як жанр розквітає портретування в новому статусі — як інструмент творення іміджу. Як одна з важливих форм збереження та трансляції пам’яті про індивіда портретування підпадає під вплив рекламних алгоритмів. Фіксація наших спогадів через портретування сьогодні стає провідником іміджевої ідеології, що змінює наше сприйняття себе та розуміння ролі та місця Homo Sapience як в історії, так і в сучасному висококонкурентному символічному полі культури загалом. У статті осмислено нові форми та засоби портретування у зв’язку з нашаруванням рекламних запитів, а також проаналізовано підходи до збереження культурної пам’яті про індивіда через портретування в межах масової культури та в контексті розвитку цифрових технологій.
Посилання
Andreeva, Ye. (2007). Postmodernizm: Iskusstvo vtoroy poloviny ХХ—nachala ХХI veka [Postmodernism: art of the second half of the 20th through the early 21st century]. Saint Petersburg: Azbuka-Klassika.
Assmann, A. (2012). Prostori spogadu. Formi ta transformacіi kulturnoi pamyatі [The Past in the Present: Dymensions and Dynamics of Cultural Memory]. Kyiv: Nіka-Centr.
Bezugla, R. (2019). Glamur u Yevropejskіj hudozhnіj kulturі: Іstorichna dinamіka ta formi [Glamour in the European culture: Historical dynamic and forms]. Kyiv.
Debord, G. (2000). Obschestvo spektaklya [Society ofthe Spectacle]. Moscow: Logos.
Eriksen, T.H. (2003). Tiraniya momenta. Vremya vepohu informatsii [Tyranny of the Moment: Fast and Slow Time in the Information Age]. Moscow: Ves Mir.
Gergen, K.J. (2001). Social Construction in Context. London: Sage Publications.
Grovier, K. (2019). Iskusstvo s 1989 goda [Arts since 1989]. Moscow: Ad Marginem Press.
Lipovetsky, G. (2001). Era pustoty. Esse o sovremennom individualizme [The era of emptiness. Essays on contemporary individualism]. Saint Petersburg: Vladimir Dal.
Pocheptsov, G. (2019). Glamur 2.0: Teleserialy, masskult i socmedia kak sozdateli virtualnoj real’nosti [Glamur 2.0: TV-series, mass culture, and social media as the creators of virtual reality]. Kharkiv: Folio.
Romashenko, S. (2022, July 30). Burgomistr Berlina polchasa razgovarivala s “dipfeykovim” Klichko [Berlin city mayor talked to deep-fake Klitschko impersonator for half an hour]. DW. https://www.dw.com/ru/burgomistr-berlina-polchasa-razgovarivala-s-fejkovym-klichko/a-62258190.
Sidorov, V. (2019). “Pikejnye zhilety” masskulta imedijnye destrukcii kulturnoj pamyati [Self-Professed experts of mass culture and media destruction of cultural memory]. Vek informacii, vol. 7(1), 67–74.
Sidorov, А. (1927). Portret kak problema sociologii iskustv [Portret as a problem of sociology of Arts]. Moscow: Iskusstvo. G.A.H.N.
Yatsino, M. (2012). Kultura individualizma [The culture of individualism]. Kharkiv: Gumanitarnyiy tsentr.
Zubavіna, І. (2021). Transformacіya modelej butya ta mislennya u digіtalіzovanomu svіtі [Transformation of models of being and thinking in the digitalized world]. In Lyudina. Dіalog. Cifrova kultura: Zbіrnik materіalіv kruglih stolіv ta konferencіj (pp. 279–288). Kyiv: IK NAM Ukrainy
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
