TY - JOUR AU - Нін, Яо AU - Мархайчук, Наталія PY - 2020/12/03 Y2 - 2024/03/29 TI - Репрезентація Шевченка-художника в мистецтвознавстві Китаю JF - Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ JA - hk VL - IS - 16(2) SE - Інституції, концепції, репрезентації DO - 10.31500/1992-5514.16(2).2020.217742 UR - http://hudkult.mari.kyiv.ua/article/view/217742 SP - 41-49 AB - <p>Показано, що в Китаї Тарас Григорович Шевченко насамперед відомий як геніальний поет. Протягом усього ХХ століття Шевченко-поет і Шевченко-революціонер значно заступали Шевченка-художника. Його художня спадщина привернула увагу китайський учених лише на межі ХХ–ХХІ століть, коли між Китаєм та Україною почали вибудовуватися нові соціально-політичні та культурні відносини. Відзначено, що в сучасному мистецтвознавстві Китаю постать Т. Шевченка трактують<br />або аналогічно до радянської науки, як «культурного революціонера», або як збірний образ українського народу — зазвичай, так і не зрозумілий до кінця. У такому контексті іпостась Шевченка-художника відходить на другий план. На основі аналізу статей і праць китайських дослідників, які тією чи іншою мірою дотичні до осмислення художньої спадщини Т. Шевченка, показано, що відсутність у китайському мистецтвознавстві загального уявлення про розвиток українського мистецтва часто не дозволяє китайським вченим усвідомити роль і місце, яке посідає Шевченко-художник в українському мистецтві. Для китайських<br />дослідників він лишається ліриком та «поетичним» митцем («художником-літератором»). Унаслідок національної специфіки<br />творчості Т. Шевченка, найбільш «зручним» для аналізу китайськими мистецтвознавцями визнано портретний жанр. У його<br />межах особливе значення приділяють автопортрету, який до певної міри відповідає розумінню Т. Шевченка як «художникалітератора». Не менш важливий і аналіз у художній спадщині Т. Шевченка жіночих образів, що також відповідає первинному сприйняттю Кобзаря як «поетичного» митця і лірика.</p> ER -