Полілог з екраном або Буття як інтерфейс-меню
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.150888Ключові слова:
екран, інтерфейс, трансфокація, дигітограф, симулякр, простір комп’ютерної гри, гаджет, девайс, медіа портал, візуалізація, хронотоп, кіберпростірАнотація
Стаття присвячена особливостям існування сучасної людини у світі, повному екранів різного формату і функціонального призначення.
Внаслідок множинності девайсів, що оточують людину у щоденному бутті, діалог «людина — екран» перетворився на полілог, ускладнений нескінченним нашаруванням реальностей: ландшафтів субстанціональної дійсності та віртуальних світів комп’ютерного «заекрання».
Важливими для сприйняття довкілля стають засоби зв’язку та узгодження, способи взаємодії людини з численними гаджетами. Щось на кшталт комп’ютерного інтерфейсу або більш складного — інтерфейс-меню, що передбачає реалізацію множини сценаріїв дії, послідовність яких визначається користувачем за принципом трансфокації подій різної віддаленості у часі і просторі.
Розглянуто своєрідність організації екранних хронотопів (кінематографа, телебачення, електронного відео, віртуальної реальності кіберпростору), уточнено певні аспекти повсякденного використання людиною новітніх мультимедійних технологій, наголошено на впливі експансії екранної культури на трансформацію загальної картини світу. Досліджено особливості провідних стратегій взаємодії з віртуальною реальністю людини постмодерну. Йдеться про основні іронічні стратегії, серед яких: гра, зваблення, симуляція. Проаналізовано сфери найбільш повної реалізації Homo Ludens у комп’ютерному «заекранні» — у гіперреальності. У буденному існуванні це — простір комп’ютерних ігор та комунікативний простір соціальних мереж, де користувач-кріейтор, оснащений гайтеком, може реалізувати різноманітні alter-ego власного «Я». Розглянуто, яким чином полілог з екраном обумовлює принципово новий спосіб комунікації і трансляції інформації, оновлення соціокультурного досвіду, трансформацію соціально значущих норм і стандартів.
Посилання
Benyamin Proizvedenie iskusstva v epohu ego tehnicheskoy V. vosproizvodimosti // Kinovedcheskie zapiski: istoriko-teoreticheskiy zhurnal. 1989. Vyip. 2. S. 151–167.
Delyoz Zh. Logika smyisla / per. s fr. Ya. I. Svirskogo. Moskva: Akademicheskiy Proekt, 2011. 472 s.
MakLyuen M. Ponimanie Media: Vneshnie rasshireniya cheloveka. Moskva; Zhukovskiy: Kanon-Press-Ts, Kuchkovo pole, 2003.
Manov B. Tehnicheskaya harakteristika i esteticheskaya priroda digitalnogo obraza // Kinovedcheskie zapiski. 2005. # 71. S. 285–304.
Heyzinga Y. Homo Ludens: Stati po istorii kulturyi / Per., sost. i vstup. st. D. V. Silvestrova; komment. D. E. Haritonovicha. Moskva: Progress-Traditsiya, 1997. 416 s.
Yampolskiy M. Ekran kak antropologicheskiy protez // Novoe lit- eraturnoe obozrenie. 2012. # 2(114). S. 6–74.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ірина Зубавіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.