DOI: https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.151133

Рецепція української історичної пам’яті в монументальних проявах 1990-х — 2000-х

Анастасія Гончаренко

Анотація


У публікації осмислено процеси відновлення історичної свідомості нації у контексті соціокультурних змін 1990-х — 2000-х років, досліджено рецепцію української історичної пам’яті у сучасних монументальних проявах. Наголошено, що процеси трансформації історичної пам’яті та її візуалізації не є паралельними і синхронними. І, оскільки історична пам’ять формується і видозмінюється паралельно з еволюцією пластичних мистецтв, монументальна скульптура стає активним учасником
міфологізації історичного минулого.

Відповідно до концепції «місць пам’яті» П. Нора, яка стала теоретичною базою дослідження, виявлено, що відповідно до тенденції встановлення пам’ятників, присвячених історичним подіям, в Україні поширені лінії, сформовані: письмовою або усною традицією (літописні згадки про князівські часи Київської Русі, байки та легенди запорізьких козаків тощо); згадками про безпосередньо пережиті події (спогади очевидців Другої Світової, локальних воєн, ліквідаторів аварії на ЧАЕС і т. д.); активною пам’яттю, яку підтримують інститути, ритуали, історіографія (сакральні образи, образи політичних, культурних діячів та ін.) та латентною пам’яттю (наприклад, Голодомор 1932–1933 років, нацистський геноцид, сталінський терор, повернення замовчуваних імен і встановлення історичної справедливості). Огляд великого масиву пам’ятників дозволяє стверджувати, що сучасному монументальному мистецтву притаманна трансформація травматичного історичного досвіду в героїку.

Вказано, що соціокультурні зміни на початку 1990-х років актуалізували процес переосмислення вітчизняної історії, зумовили необхідність формування нової її парадигми. Актуальною потребою стало виявлення історичної пам’яті нації (як символічної репрезентації її минулого). Із середини 1990-х монументальна скульптура поступово зазнає концептуальних та функціональних змін, стає комунікативною системою, яка одночасно відображає сучасний стан історичної пам’яті та впливає на історичну свідомість нації.


Ключові слова


монументальна скульптура; пам’ятник; термінологія; історична пам’ять; українська держава; національно-культурне відродження; сучасність

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Berk P. Novi pidxody` do istoriopy`sannya. Ky`yiv: Nika-Centr, 2013. Vy`p. 5. 368 s.

Bojko O. Istoriya Ukrayiny`. Ky`yiv: Akademvy`dav, 2005. 720 s.

Gorbach N., Gelej S., Rosijs`ka Z. Teoriya ta istoriya svitovoyi i vitchy`znyanoyi kul`tury`. L`viv: Kamenyar, 1992. 166 s.

Gry`czak Ya. Nary`s istoriyi Ukrayiny`: formuvannya modernoyi ukrayins`koyi naciyi XIX–XX st. Ky`yiv: Geneza, 1996. 360 s.

Grushevs`ky`j M. Yak zhy`v ukrayins`ky`j narod. Korotka istoriya Ukrayiny`. Ky`yiv: ROVO «Ukrvuzpoligraf», RVCz «Orbita», 1991. 112 s.

Koval` R. Otamany` Gajdamacz`kogo krayu: 33 biografiyi. Ky`yiv: Pravda Yaroslavy`chiv, 1998. 616 s.

Kononenko P., Kononenko T. Taras Shevchenko: iz my`nulogo u majbutnye // Ukrayinoznavstvo. 2004. # 2(11). S. 6–11.

Kry`p’yakevy`ch I. Istoriya Ukrayiny`. L`viv: Svit, 1990. 520 s.

Kry`sachenko V. Ukrayins`ka derzhavnist` knyazhy`x chasiv: sutnisni vy`miry` // Ukrayinoznavstvo. 2012. # 3. S. 114–120.

Nora P. Teperishnye, naciya, pam’yat`. Ky`yiv: KLIO, 2014. 272 s.

Nora P., Ozuf M., de Pyuimezh Zh., Vinok M. Problematika mest pamyati // Frantsiya-pamyat. Sankt-Peterburg: Izd-vo Sankt-Peterburgskogo un-ta, 1999. S. 17–50.

Pivtorak G. Poxodzhennya ukrayinciv, rosiyan, bilorusiv ta yixnix mov: mify` i pravda pro tr`ox brativ slov’yans`ky`x zi «spil`noyi koly`sky`». Ky`yiv: Akademiya, 2001. 152 s.

Polons`ka-Vasy`lenko N. Dvi koncepciyi istoriyi Ukrayiny` i Rosiyi. Myunxen: Ukrayins`ky`j vil`ny`j universy`tet, 1964. 52 s.

Repina L. Istoriya i pamyat: istoricheskaya kultura Evropyi do nachala novogo vremeni. Moskva: Krug, 2006. 768 s.

Ryuzen J. Novi shlyaxy` istory`chnogo my`slennya. L`viv: Litopy`s, 2010. 358 s.

Svitlenko S. Svit modernoyi Ukrayiny` kincya XVIII — pochatku XX st.: Zb. nauk. pr. Dnipropetrovs`k: Gerda, 2007. 460 s.

Tarasov V. «Bili plyamy`» vitchy`znyanoyi istoriyi na storinkax publicy`sty`ky` 1989–1991 rr.: istoriografichny`j ta metodologichny`j aspekty`. Xarkiv: Kursor, 2007. 146 s.

Shankovs`ky`j L. Nary`s istoriyi Sichovy`x Stril`civ / red. O. Babij, V. Zary`cz`ky`j, D. Gerchanivs`ky`j. Chikago: Drukarnya M. Deny`syuka, 1969. 663 s.

Shevel`ov Yu. Try`pty`x pro pry`znachennya Ukrayiny`. Xarkiv: Savchuk O., 2013. 96 s.

Shtepa P. Moskovstvo: jogo poxodzhennya, zmist, formy` j istory`chna tyaglist`. Drogoby`ch, L`viv: Vidrodzhennya, 2003. 412 s.

Yavorny`cz`ky`j D. Istoriya zaporiz`ky`x kozakiv: U 3 t. L`viv: Svit, 1990. T. 1. 319 s.

Yakovenko N. Nary`s istoriyi Ukrayiny` z najdavnishy`x chasiv do kincya XVIII st. Ky`yiv: Geneza, 1997. 380 s.

Yaciv R. Skul`ptor Emmanuyil My`s`ko: Svitli doli. Ky`yiv, 2009. 224 s.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Берк П. Нові підходи до історіописання. Київ: Ніка-Центр, 2013. Вип. 5. 368 с.

Бойко О. Історія України. Київ: Академвидав, 2005. 720 с.

Горбач Н., Гелей С., Російська З. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Львів: Каменяр, 1992. 166 с.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. Київ: Генеза, 1996. 360 с.

Грушевський М. Як жив український народ. Коротка історія Укр аїни. Київ: РОВО «Укрвузполіграф», РВЦ «Орбіта», 1991. 112 с.

Коваль Р. Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії. Київ: Правда Ярославичів, 1998. 616 с.

Кононенко П., Кононенко Т. Тарас Шевченко: із минулого у майбутнє // Українознавство. 2004. No 2(11). С. 6–11.

Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990. 520 с.

Крисаченко В. Українська державність княжих часів: сутнісні виміри // Українознавство. 2012. No 3. С. 114–120.

Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять. Київ: КЛІО, 2014. 272 с.

Нора П., Озуф М., де Пюимеж Ж., Винок М. Проблематика мест памяти // Франция-память. Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1999. С. 17–50.

Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски». Київ: Академія, 2001. 152 с.

Полонська-Василенко Н. Дві концепції історії України і Росії.

Мюнхен: Український вільний університет, 1964. 52 с.

Репина Л. История и память: историческая культура Европы до начала нового времени. Москва: Кругь, 2006. 768 с.

Рюзен Й. Нові шляхи історичного мислення. Львів: Літопис, 2010. 358 с.

Світленко С. Світ модерної України кінця ХVІІІ — початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. Дніпропетровськ: Герда, 2007. 460 с.

Тарасов В. «Білі плями» вітчизняної історії на сторінках публіцистики 1989–1991 рр.: історіографічний та методологічний аспекти. Харків: Курсор, 2007. 146 с.

Шанковський Л. Нарис історії Січових Стрільців / ред. О. Ба­бій, В. Зарицький, Д. Герчанівський. Чікаго: Друкарня М.  Де­ни­сюка, 1969. 663 с.

Шевельов Ю. Триптих про призначення України. Харків: Сав­чук О., 2013. 96 с.

Штепа П. Московство: його походження, зміст, форми й історична тяглість. Дрогобич, Львів: Відродження, 2003. 412 с.

Яворницький Д. Історія запорізьких козаків: У 3 т. Львів: Світ, 1990. Т. 1. 319 с.

Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Київ: Генеза, 1997. 380 с.

Яців Р. Скульптор Еммануїл Мисько: Світлі долі. Київ, 2009. 224 с.





Copyright (c) 2019 Анастасія Гончаренко

ISSN: 1992-5514 (Print), e-ISSN: 2618-0987