Рецепція української історичної пам’яті в монументальних проявах 1990-х — 2000-х
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.151133Ключові слова:
монументальна скульптура, пам’ятник, термінологія, історична пам’ять, українська держава, національно-культурне відродження, сучасністьАнотація
У публікації осмислено процеси відновлення історичної свідомості нації у контексті соціокультурних змін 1990-х — 2000-х років, досліджено рецепцію української історичної пам’яті у сучасних монументальних проявах. Наголошено, що процеси трансформації історичної пам’яті та її візуалізації не є паралельними і синхронними. І, оскільки історична пам’ять формується і видозмінюється паралельно з еволюцією пластичних мистецтв, монументальна скульптура стає активним учасником
міфологізації історичного минулого.
Відповідно до концепції «місць пам’яті» П. Нора, яка стала теоретичною базою дослідження, виявлено, що відповідно до тенденції встановлення пам’ятників, присвячених історичним подіям, в Україні поширені лінії, сформовані: письмовою або усною традицією (літописні згадки про князівські часи Київської Русі, байки та легенди запорізьких козаків тощо); згадками про безпосередньо пережиті події (спогади очевидців Другої Світової, локальних воєн, ліквідаторів аварії на ЧАЕС і т. д.); активною пам’яттю, яку підтримують інститути, ритуали, історіографія (сакральні образи, образи політичних, культурних діячів та ін.) та латентною пам’яттю (наприклад, Голодомор 1932–1933 років, нацистський геноцид, сталінський терор, повернення замовчуваних імен і встановлення історичної справедливості). Огляд великого масиву пам’ятників дозволяє стверджувати, що сучасному монументальному мистецтву притаманна трансформація травматичного історичного досвіду в героїку.
Вказано, що соціокультурні зміни на початку 1990-х років актуалізували процес переосмислення вітчизняної історії, зумовили необхідність формування нової її парадигми. Актуальною потребою стало виявлення історичної пам’яті нації (як символічної репрезентації її минулого). Із середини 1990-х монументальна скульптура поступово зазнає концептуальних та функціональних змін, стає комунікативною системою, яка одночасно відображає сучасний стан історичної пам’яті та впливає на історичну свідомість нації.
Посилання
Berk P. Novi pidxody` do istoriopy`sannya. Ky`yiv: Nika-Centr, 2013. Vy`p. 5. 368 s.
Bojko O. Istoriya Ukrayiny`. Ky`yiv: Akademvy`dav, 2005. 720 s.
Gorbach N., Gelej S., Rosijs`ka Z. Teoriya ta istoriya svitovoyi i vitchy`znyanoyi kul`tury`. L`viv: Kamenyar, 1992. 166 s.
Gry`czak Ya. Nary`s istoriyi Ukrayiny`: formuvannya modernoyi ukrayins`koyi naciyi XIX–XX st. Ky`yiv: Geneza, 1996. 360 s.
Grushevs`ky`j M. Yak zhy`v ukrayins`ky`j narod. Korotka istoriya Ukrayiny`. Ky`yiv: ROVO «Ukrvuzpoligraf», RVCz «Orbita», 1991. 112 s.
Koval` R. Otamany` Gajdamacz`kogo krayu: 33 biografiyi. Ky`yiv: Pravda Yaroslavy`chiv, 1998. 616 s.
Kononenko P., Kononenko T. Taras Shevchenko: iz my`nulogo u majbutnye // Ukrayinoznavstvo. 2004. # 2(11). S. 6–11.
Kry`p’yakevy`ch I. Istoriya Ukrayiny`. L`viv: Svit, 1990. 520 s.
Kry`sachenko V. Ukrayins`ka derzhavnist` knyazhy`x chasiv: sutnisni vy`miry` // Ukrayinoznavstvo. 2012. # 3. S. 114–120.
Nora P. Teperishnye, naciya, pam’yat`. Ky`yiv: KLIO, 2014. 272 s.
Nora P., Ozuf M., de Pyuimezh Zh., Vinok M. Problematika mest pamyati // Frantsiya-pamyat. Sankt-Peterburg: Izd-vo Sankt-Peterburgskogo un-ta, 1999. S. 17–50.
Pivtorak G. Poxodzhennya ukrayinciv, rosiyan, bilorusiv ta yixnix mov: mify` i pravda pro tr`ox brativ slov’yans`ky`x zi «spil`noyi koly`sky`». Ky`yiv: Akademiya, 2001. 152 s.
Polons`ka-Vasy`lenko N. Dvi koncepciyi istoriyi Ukrayiny` i Rosiyi. Myunxen: Ukrayins`ky`j vil`ny`j universy`tet, 1964. 52 s.
Repina L. Istoriya i pamyat: istoricheskaya kultura Evropyi do nachala novogo vremeni. Moskva: Krug, 2006. 768 s.
Ryuzen J. Novi shlyaxy` istory`chnogo my`slennya. L`viv: Litopy`s, 2010. 358 s.
Svitlenko S. Svit modernoyi Ukrayiny` kincya XVIII — pochatku XX st.: Zb. nauk. pr. Dnipropetrovs`k: Gerda, 2007. 460 s.
Tarasov V. «Bili plyamy`» vitchy`znyanoyi istoriyi na storinkax publicy`sty`ky` 1989–1991 rr.: istoriografichny`j ta metodologichny`j aspekty`. Xarkiv: Kursor, 2007. 146 s.
Shankovs`ky`j L. Nary`s istoriyi Sichovy`x Stril`civ / red. O. Babij, V. Zary`cz`ky`j, D. Gerchanivs`ky`j. Chikago: Drukarnya M. Deny`syuka, 1969. 663 s.
Shevel`ov Yu. Try`pty`x pro pry`znachennya Ukrayiny`. Xarkiv: Savchuk O., 2013. 96 s.
Shtepa P. Moskovstvo: jogo poxodzhennya, zmist, formy` j istory`chna tyaglist`. Drogoby`ch, L`viv: Vidrodzhennya, 2003. 412 s.
Yavorny`cz`ky`j D. Istoriya zaporiz`ky`x kozakiv: U 3 t. L`viv: Svit, 1990. T. 1. 319 s.
Yakovenko N. Nary`s istoriyi Ukrayiny` z najdavnishy`x chasiv do kincya XVIII st. Ky`yiv: Geneza, 1997. 380 s.
Yaciv R. Skul`ptor Emmanuyil My`s`ko: Svitli doli. Ky`yiv, 2009. 224 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Анастасія Гончаренко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.