Еволюція книги у матеріальній культурі
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.151161Ключові слова:
книжковий дизайн, історія книги, книга у матеріальній культурі, еволюція книгиАнотація
Розглянуто книжкову форму та її місце в сучасному світі з точки зору матеріального втілення. Подано огляд різних визначень поняття «книга», історію розвитку й становлення книги в матеріальній культурі. Проаналізовані зміни, що відбуваються в принципах сприйняття інформації в сучасних умовах на тлі активного розвитку електронних носіїв, розглянуто основні причини кризи книжкової культури. Охарактеризовано основні проблеми, з якими стикається сучасний книжковий дизайн. Розглянуто різні варіанти еволюційного розвитку книги через посилення її унікальних рис. Перший — синтез електронних та паперових носії через різноманітні механізми доповненої реальності. Другий — підкреслення та гіперболізація у класичній книзі притаманних тільки їй рис, які неможливо емулювати на електронних пристроях (як-от гортальна форма, що розвивається у просторі і часі, тактильність, фізичні межі)
Посилання
Barenbaum I. E. Kniga. Issledovaniya i materialyi. Moskva, 1999. P. 5–15.
Bodriyyar Zh. Obschestvo potrebleniya. Ego mifyi i strukturyi / per. s fr., poslesl. i primech. E.A. Samarskoy. Moskva: Respublika; Kulturnaya revolyutsiya, 2006. 269 p.
Bodriyyar Zh. Simvolicheskiy obmen i smert. Moskva: Dobrosvet, 2000. 387 p.
Bodriyyar Zh. Sistema veschey. Moskva: Rudomino, 2001. 95 p.
Bolshaya sovetskaya entsiklopediya: trete izdanie / glavnyiy redaktor A.M. Prohorov. Moskva: Sovetskaya Entsiklopediya, 1973. T. 12. 624 p.: il.
Brueva T.A. Kniga kak fenomen kulturyi: filosofskiy aspekt: dis. … kand. filosof. nauk: 24.00.01. Moskva, 2006. 170 p. URL: http://www.dissercat.com/content/kniga-kak-fenomen-kultury-filosofskii-aspekt#ixzz5As98HYi4.
Vladimirov L.I. Vseobschaya istoriya knigi. Moskva: Kniga, 1988.
DSTU 3017–95. Vidannya. OsnovnI vidi. TermIni ta viznachennya. Kiyiv, 1996.
Zagarov K. S. Kniga kak fenomen kulturyi // Sovremennyie nauchnyie issledovaniya i innovatsii. 2012. # 8. URL: web.snauka.ru/issues/2012/08/16535.
Ivlev S.A. Hudozhestvennaya kultura Srednevekovya: materialyi dlya uchitelya MHK. Moskva: Mezhdunarodnyiy soyuz knigolyubov, 2001. P. 13–20.
Katsprzhak E.I. Istoriya knigi. Moskva: Kniga, 1964.
Kuzmenko O. D. Istoriya knigi kak sotsiokulturnogo yavleniya — artikulyatsiya globalnyih epoh // GumanItarniy chasopis. 2012. # 2.
Kufaev M.N. Problemyi filosofii knigi. Leningrad, 1924 g.; pereizd.: Moskva, 2004.
Omilyanchuk S.P. Kniga kak slozhnaya kommunikatsionnaya sistema // II Vsesoyuz. nauch. konf. po problemam sovetskogo knizhnogo dela: tezisyi. Moskva, 1974. 85 p.
Printsip sistemnosti v knigovedenii. URL: https://library.ua/m/articles/view/принцип-системности-в-книговедении.
Yanovskiy M.F. O knige: opyit analiza ponyatiya «kniga» / predisl. S.I. Maslov. Kiev: Kultura, 1929. 188 p
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Надія Величко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.