DOI: https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.178874
Графіка Олександра Шульдиженка (Стахова) у контексті мистецтва нонконформістського руху в Україні
Анотація
У статті досліджується творчість британсько-українського художника О. Шульдиженка (1922–1988). Вперше графіка художника (доволі часто використовував псевдо Стахов) розглядається у контексті культури СРСР, а також на тлі офіційного мистецтва і нонконформізму в Україні. Особливо уважно висвітлюються рухи у середині нонконформізму: андеграунд і різноманітні прояви «неофіційного мистецтва». Вперше позначені напрямки мистецтва, які за світоглядними налаштуваннями, тематикою, і арсеналом художніх засобів суголосні поетиці та естетиці О. Шульдиженка. Завдяки систематичному дослідженню всього обсягу спадщини майстра (включаючи раніше невідомі періоди творчості) складено періодизацію творчості митця. На її основі створено і представлено читачеві реконструкцію шляху О. Шульдиженка у мистецтві.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Вишеславський Г. Коло Павла Бедзіра та його вплив на сучасне мистецтво Ужгорода // Художня культура. Актуальні проблеми: наук. зб. / ІПСМ АМУ. Київ: Вид. дім А+С, 2005. Вип. 2. С. 284–293.
Вишеславський Г. Нонконформізм: Андеґраунд та «неофіційне мистецтво» // Художня культура. Актуальні проблеми: наук. вісник / ІПСМ АМУ. Київ: Вид дім А+С, 2006. Вип. 3. С. 171–198.
Вишеславський Г. Графіка Олександра Шульдиженка (Стахова) у контексті мистецтва Британії // Художня культура. Актуальні проблеми: наук. зб. / ІПСМ НАМ України. Київ: Фенікс, 2015. Вип. 11. С. 14–83.
Вишеславський Г. А., Сидор-Гібелинда О. В. Термінологія сучасного мистецтва. Означення, неологізми, жаргонізми сучасного візуального мистецтва України. Париж; Київ: Terra incognita, 2010. С. 314–315.
Лобановский Б. Киевские анахореты // Византийский ангел. 1997. № 3. С. 31–40.
Плющ Л. У карнавалі історії: Свідчення. Київ: Факт, 2002 С. 97–99.
Ракитин В. Другое искусство : Свобода и художественный идеализм // Другое искусство. Москва. 1956–1976: в 2 т. / сост. Л. П. Талочкин, И. Г. Алпатова. Москва: Худ. галерея «Московская коллекция»: СП «Интербук», 1991. Т. 2.: каталог выставки. С. 12.
Сверстюк Є. Блудні сини України. Київ: Знання, 2001. C. 22.
Сєнчило А., Артеменко М. Борис Плаксій // авторська телевізійна передача «Ми». 2005.
Сидоров А. В поисках духовности // Отражение’90 / сост. С. Савостьянов. Москва: Молодая гвардия, 1990. С. 6–27.
Скляренко Г. На берегах. Нотатки до українського мистецтва ХХ ст. Київ: Софія, 2007. С. 107.
Сошко О. Життя і творчість Олександра Івановича Шульдиженка (Стахова): дипломна робота / Українська Академія Мистецтв. К., 1997. 65 с.
Танюк Л. Життя в мистецтві та політиці // Слово, Театр, Життя: Вибране: в 3 т. Київ: Альтерпрес, 2003. Т. 2. С. 184.
Шульдиженко А. О роли маскирующих и послеобразных средств в произведениях изобразительного искусства, а также об особенностях зрительных реакций, связанных с опознанием таких композиций // Художня культура. Актуальні проблеми: наук. зб. / ІПСМ НАМ України. Київ: Фенікс, 2015. Вип. 11. С. 72.
Пристатейна бібліографія ДСТУ
Copyright (c) 2020 Гліб Вишеславський

Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.