DOI: https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.179080

Радикальний нонконформізм у середовищі київських митців кінця 1970‑х — першої половини 1980‑х

Леся Смирна

Анотація


Розглядається одна з форм нонконформізму київської хвилі кінця 1970‑х — початку 1980‑х — радикальний нонконформізм, що базувався на пошуках нових концептуальних орієнтацій, опосередковано пов’язаних з мистецькою практикою. Радикальний нонконформізм виявився у радикальних формах молодіжного мистецького тренду й був явищем виключно міським, космополітичним, орієнтувався на традицію мистецтва, пов’язаного з філософсько-інтелектуальними практиками, а його представників можна визнати провідниками нонконформізму «чистої ідеї». Наприкінці 1970‑х це були особистості, без звернення уваги на діяльність яких неможливо вважати історію цього напряму вичерпаною. Радикальний нонконформізм разом із «класичним нонконформізмом» становить своєрідну пару, без усвідомлення природи якої важко скласти цілісне уявлення про його онтологію


Ключові слова


радикальний нонконформізм; «Бермудський трикутник»; мистецтво України кінця 1970‑х — першої половини 1980‑х

Повний текст:

PDF

Посилання


Інтерв’ю автора з архітектором В. Дишлюком. 01.03.2016. — з архіву автора.

Шубинский В. Даниил Хармс: Жизнь человека на ветру. Москва: АСТ: CORPUS, 2015. 576 с.

Зенкин С. Гуманитарная классика: между наукой и литературой. Работы о теории. Москва: НЛО, 2012.


Пристатейна бібліографія ДСТУ






Copyright (c) 2020 Леся Смирна

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

ISSN: 1992-5514 (Print), e-ISSN: 2618-0987