«Цілісність» як нове поняття теорії ритму:Спроба визначення змісту

Автор(и)

  • Ольга Мироненко-Міхейшина Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського http://orcid.org/0000-0002-7271-848X

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217738

Анотація

Розглянуто явища метричної організації, які функціонують в музиці різних історичних періодів— «цілісність» (елемент метричної системи у творах В. Лютославського 1960–1970-х років), тактус і такт. Панорамний огляд цих явищ спричинений пошуком підходів до аналізу часового аспекту в композиціях В. Лютославського 1960–1970-х років, які складають об’єкт дослідження. Явище «цілісності» зіставляється із тактом і тактусом у різних аспектах. Побіжно, в історичному ракурсі, розглянуто питання сильної і слабкої долей, метричної регулярності та періодичності. Окреслено фактори утворення «цілісності». Висловлюється думка, що у творах В. Лютославського 1960–1970-х років співіснують такі явища метричної організації, як тактус, такт і «цілісність». Визначено основний зміст понять «цілісності», виявлено елементи змісту понять такту і тактусу, які
мають різні тлумачення у теорії і потребують подальшого дослідження; також прокоментовано питання термінології. Термін «цілісність», запропонований автором статті, демонструє донаукову стадію знання про явище, потребує подальших уточнень,
а можливо — й заміни на більш адекватний означник.

Біографія автора

Ольга Мироненко-Міхейшина, Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського

аспірантка кафедри теорії музики

Посилання

Afonina, N. (2015) Vremya. Sobyitie. Ritm. Saint-Petersburg: Skifiya-print.

Afonina, N. (1993) Metricheskaya peremennost, ee formoobrazuyuschee i vyirazitelnoe znachenie: na materiale klassicheskoy i sovremennoy muzyiki. Extended abstract of PhD thesis. Leningrad: Leningradskaya gos. kons. im. N.A. Rimskogo-Korsakova, 18 s.

Afonina, N. (1990) O vzaimosvyazi metra i sintaksisa (ot barokko k klassitsizmu). Forma i stil. Ch. 2. Leningrad: Leningr. gos. konservatoriya im. N.A. Rimskogo-Korsakova. S. 39–71.

Afonina, N. (2003) Ritm, metr, temp: vremennaya organizatsiya v muzyike. Saint-Petersburg: Soyuz hudozhnikov, 48 s.

Afonina, N. (2017) Ritmicheskiy risunok: uch. pos. po distsipline «Ritmicheskiy praktikum». Saint-Petersburg: Sankt-Peterburgskaya gos. kons. im. N.A. Rimskogo-Korsakova, 172 s.

Afonina, N. (2009) ‘Tempovyiy aspekt muzyikalnoy formy’, Iskusstvo i obrazovanie, 2, pp. 119–124.

Vyishinskiy, V. (2011) Simfonizm D. Shostakovicha i G. Malera: vizhenie kak strukturiruyuschiy i muzyikalno-dramaturgicheskiy factor. PhD thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Girfanova, M. (2015) Menzuralnaya teoriya i praktika XIV–XV st. Kazan: Kazanskaya gos. kons.

Danshina, N. (2013) Spetsifika vikonannya renesansnoyi vokalnoyi muziki v umovah vitchiznyanoyi horovoyi praktiki. PhD thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Zubova, O., Kyuregyan, T. (2018) Srednevekovyie i renessansnyie tantsyi: muzyika v dvizhenii. Moscow: Moskovskaya konservatoriya.

Kirillina, L. (1996). Klassicheskiy stil v muzyike XVIII — nachala XIX vekov. Ch. 3. Poetika i stilistika. Moscow: MGK im. P.I. Chaykovskogo.

Mironenko-Miheyshina, O. (2014) ‘Osobennosti taktovogo strukturirovaniya muzyikalnoy tkani v Kontserte dlya violoncheli s orkestrom V. Lyutoslavskogo’, Kyivske muzykoznavstvo, 49, pp. 63–76

Mironenko-Miheyshina, O. (2014) ‘Transformatsiya takta v sovremennoy muzyike — zakonomernost ili edinichnyie inventsii? (na materiale Violonchelnogo kontserta V. Lyutoslavskogo)’ in Muzyika vsovremennom mire: kultura, iskusstvo, obrazovanie. Moscow: Rossiyskaya akad. muzyiki im. Gnesinyih, pp. 11–23.

Myronenko-Mikheishyna, O. (2018) Violonchelnyi kontsert ta ‘‘Try poemy Anri Misho Vitolda Liutoslavskoho: spetsyfika chasovoi orhanizatsii. M.A. thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Myronenko-Mikheishyna, O. (2019) ‘Zmist yavyshcha aktsentu v suchasnii muzytsi (na materiali tvoriv Vitolda Liutoslavskoho)’, Kyivske muzykoznavstvo, 59, pp. 14–31. DOI: https://doi.org/10.33643/kmus.2019.59.02

Akopyan, L. (Ed.) (2001) Muzyikalnyiy slovar Grouva. Moscow: Praktika.

Ruchevskaya, E. (2011) ‘Dvizhenie i ritm’, in Ruchevskaya E. Raboty raznyih let, vol. 1. Stati. Zametki. Vospominaniya, Goryachih V. (Ed.). Saint-Petersburg: Kompozitor— Sankt-Peterburg, pp. 451–455.

Kholopova, V. (2002) Teoriya muzyiki melodika, ritmika, faktura, tematizm. Saint-Petersburg: Lan.

Kholopova, V. (1971) Voprosyi ritma v tvorchestve kompozitorov pervoy polovinyi XX veka. Moscow: Muzyka.

Chaschina, S. (2013) ‘Muzyikalnaya dlitelnost’: ot ponyatiya k kategorii’ in Okuneva E. (ed.) Tekst hudozhestvennyiy: grani interpretatsiy. Petrozavodsk: Verso, pp. 84–93

Chaschina, S. (n. d.) Instrumentalnoe tvorchestvo Kloda Debyussi: ot zvuka-atoma k zvuku-protsessu [online]. Available at: https://gnesin-academy.ru/wp-content/documents/nauka/muz_forum/ChashchinaMF12.pdf [Accessed: 5 May 2018].

Chaschina, S. (2000) Kontseptsiya muzyikalnoy dlitelnosti: na primere instrumentalnogo tvorchestva Kloda Debyussi. PhD thesis. Rossiyskiy institut istorii iskusstv.

Apel, W. (1953). The Notation of Polyphonic Music 900–1600. Cambridge: The Mediaeval Academy of America.

Brown, H., Bockmaier, C. (2001). ‘Tactus’ in The New Grove Dictionary of Music and Musicians: Sadie S., Tyrrel J. (Eds.) [CDROM]. New York: Grove Оxford University Press.

Krawczyk, D. (2007) Czas i muzyka: koncepcje czasu i ich wpływ na kształtowanie formy w muzyce współczesnej. Warszawa: Łośgraf. ISBN 83-87572-26-8

London, J. (2001) ‘Rhythm’ in The New Grove Dictionary of Music and Musicians: Sadie S., Tyrrel J. (Eds.) [CD-ROM]. New York: Grove Оxford University Press.

Śledziński, S. (Ed.) (1960) Mała encyklopedia muzyki. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe.

Michniewski, W. (2017) Teksty: pisma, wypowiedzi, rozmowy. Bygdoszcz: Wydawnictwo Akademii Muzycznej im. Feliksa Nowowiejskiego.

Mountain, R. (n. d.) Time and Texture in Lutoslawski’s Concerto for Orchestra and Ligeti’s Chamber Concerto [online]. Available at: http://www.ex-tempore.org/mtn/mtn.htm [Accessed 2 June 2018].

Myronenko-Mikheishyna, O. (2020) ‘“Trzy poematy Henri Michaux” W. Lutosławskiego: znaczenie współdziałania kompozytorskiego tekstu i jego wersji wykonawczych w ujawnieniu właściwości rytmicznej organizacji utworu’ in The Sound ambiguity. Wrocław: The Karol Lipiński Academy of music in Wrocław.

Attaingnant, P. and Giesbert, F. (eds.) (1950) Pariser Tanzbuch 1530 für Blockflöten-Chor oder andere Melodie-Instrumente. Band 1. London: Schott & Co.

DeFord, R. (1995) ‘Tempo Relationships between Duple and Triple Time in the Sixteenth Century’, Early Music History, 14, pp. 1–5 [online]. Available at: https://www.jstor.org/stable/853929 [Accessed 18 July 2020].

Sachs, C. (1953) Rhythm and tempo: a Study in Music History. New York: W. W. Norton.

Schäffer, B. (1976). Wstęp do kompozycji. Krakow: Polskie wydawnictwo muzyczne.

Sadie, S., Tyrrel, J. (2001) The New Grove Dictionary of Music and Musicians [CD-ROM]. New York: Grove Оxford University Press.

Thomas, A. (1970) Rhythmic articulation in the music of Lutosławski, 1956–1965. M. A. thesis. University of Cadriff.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Мироненко-Міхейшина, О. (2020). «Цілісність» як нове поняття теорії ритму:Спроба визначення змісту. Художня культура. Актуальні проблеми, (16(2), 27–35. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217738

Номер

Розділ

Інституції, концепції, репрезентації