Доба сентименталізму у стильовихідентифікаціях

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217795

Ключові слова:

sentimentalism, style, Enlightenment, cultural hero; sensitivity; pietism; presentism

Анотація

Сентименталізм— один із провідних стильових напрямів XVIII— початку ХІХ століття. Проте, незважаючи наширокий географічний ареал та реалізацію у всіх видах мистецтва, досі не вироблено синтетичної теорії цього стилю, яка би охоплювала різні його аспекти. У статті сентиментальний напрям розглянуто у контекстах філософсько-світоглядної еволюції XVIII століття, стильових новацій західноєвропейського Просвітництва, наукових відкриттів, релігійних учень та містичних практик, а також засадничих соціокультурних зрушень. Зроблено спробу дешифрувати поняття «чуттєвості», «сердечності», «природності». Окреслено базові характеристики сентименталізму як стильового напряму, визначено риси культурного героя
сентименталізму. Герой сентименталізму прагне «розчинитися» в природі, знайти своє скромне місце в її автономному потоці, проте як людина, для якої однаково важливі два виміри буття — природний і трансцендентний, вимушений або підкоритися чуттєвому виру і його трагічним наслідкам, або шукати компромісу.

Біографія автора

Юлія Бентя

магістр музикознавства, відповідальна редакторка часопису «Критика»

Посилання

Bartes, R. (1999) Fragmenty rechi vlyublennogo. Moscow: Ad Marginem, 432 s.

Béjart, M. (1989) Mgnovenie v zhizni drugogo: Memuary. Moscow: Soyuzteatr.

Berlioz, H. (1984) Izbrannyie pisma: v 2 kn. Book 1: 1819–1852. Leningrad: Muzyka.

Boron, O. (2017) Spadshchyna Kobzaria Darmohraia: dzherela, typolohiia ta intertekst Shevchenkovykh povistei. Kyiv: Krytyka.

Bücken, E. (1934) Muzyka jepohi rokoko i klassicizma. Moscow: Muzgiz.

Herasymova-Persydska, N. (2004) ‘“…y slovo v muzyku vernys”’, Naukovyi visnyk NMAU, 38: Muzychnyi styl: teoriia, istoriia, suchasnist, pp. 3–8.

Herder, J.G. (1959) Izbrannyie sochineniya. Moscow; Leningrad: Goslitizdat.

Goethe, J.W. (1978) Sobranie sochineniy: v 10 t. Vol. 6: Romany i povesti. Moscow: Goslitizdat, 1975–1980.

Hoffmann, E.T.A. (1968) Zolotyi hornets ta inshi tvory. Kyiv: Dnipro.

Grétry, A. (1939) Memuary, ili Ocherki o muzyke. Vol. 1. Moscow; Leningrad: Muzgiz.

Grigoryeva, G.V. (1985) Stilevye napravlenija v russkoj sovetskoj muzyke 50–70-h godov [Ph.D. thesis abstract, Moscow State Tchaikovsky Conservatory].

Diderot, D. (1966) Paradoks pro aktora. Kyiv: Mystetstvo.

Zerov, M. (1924) Nove ukrainske pysmenstvo: istorychnyi narys. Iss. 1. Kyiv: Slovo.

Zorin, A. (2016) Pojavlenie geroja. Iz istorii russkoj jemocional’noj kultury konca XVIII — nachala XIX veka. Moscow: NLO.

Ivchenko, L.V., Bentia, Yu.V. (2001) Instrumentalni kontserty K.F.E. Bakha u f. 441 TsDAMLM Ukrainy: Kataloh. [Manuscript]

Kopytsia, M.D. (2008) Epistolohiia v labiryntakh muzychnoi istorii. Kyiv: Avtohraf.

Kokhanyk, I. (2017) ‘Muzychnyi styl yak sfera komunikatsii kompozytora, vykonavtsia, muzykoznavtsia’, Kyivske muzykoznavstvo, 55: Teoretychni problemy mystetstvoznavstva u dzerkali kulturolohii, pp. 70–81.

Lessing G.E. (1957) Laokoon, ili O granitsah zhivopisi i poezii. Moskva: Goslitizdat.

Materialy i dokumenty po istorii muzyki (1934) Vol. 2: XVIIІ vek (Italija, Francija, Germanija, Anglija). Moscow: OGIZ–Muzgiz, 20. Mikhailov M. (1981) Stil v muzyke: Issledovanie. Leningrad:

Muzyka.

Shestakova, V. P. (ed.) (1971) Muzykalnaja jestetika Zapadnoj Evropy XVII–XVIIІ vekov. Moscow: Muzyka.

Nabokov, V.V. (2001) Izbrannye proizvedenija: Korol, dama, valet. Zashhita Luzhina. Drugie berega: Romany. Moscow: Jeksmo-Press.

Pustovit, A.V. (2006) Etika i estetika: Nasledie Zapada. Istorija krasoty i dobra. Kyiv.

Piaskovskyi, I. (2004) ‘Freimovi modeli polifonichnykh styliv’, Naukovyi visnyk NMAU im. P.I. Chaikovskoho, 38: Muzychnyi styl: teoriia, istoriia, suchasnist, pp. 9–15.

Sarabyanov, D. (1989) V. Stil modern: Istoki, istorija, problemy. Moscow: Iskusstvo.

Tyshko, S.V. (1994) Natsionalnyi styl rosiiskoi opery. Teoriia ta evoliutsiia [Ph.D. thesis abstract, Tchaikovsky Kyiv State Conservatory]. Chekan, Yu.I. (2009) Intonatsiinyi obraz svitu: Monohrafiia. Kyiv: Lohos.

Schiller, F. (2020) Rozbiinyky: Piesa. Kyiv: Znannia,

Iudkin-Ripun, I. M. (1999) Kulturolohiia Prosvitnytstva. Kyiv: NANU, IMFE im. M.T. Rylskoho.

Darbellay, E. (1988) ‘C.P.E. Bach’s Aesthetic as Reflected in his Notation’ in C. P. E. Bach Studies. Oxford, New York: Clarendon Press, Oxford University Press, pp. 43–65.

‘Empfindsamer Stil (Sensitive Style): Aleatory, Jouissance, and ‘Trance’’ (2009) The Music of C. P. E. Bach, 8 [online]. Available at: http://jwilzewske.blogspot.com/2009/06/empfindsamer-stil-sensitive-style.html (Accessed: 14 June 2020).

Vignal, M. (1999) Die Bach-Söhne: Wilhelm Friedemann, Carl Philipp Emanuel, Johann Christoph Friedrich, Johann Christian, aus dem Französischen von A. Müller. Laaber: Laaber.

Wolff, C. (2000) Johann Sebastian Bach: The Learned Musician. New York, London: W.W. Norton & Company.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Бентя, Ю. (2020). Доба сентименталізму у стильовихідентифікаціях. Художня культура. Актуальні проблеми, (16(2), 83–93. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217795

Номер

Розділ

Історія мистецьких практик та художніх напрямів: Від бароко до модерну