Філософсько-світоглядні витоки лібертинажу у візуальному мистецтві доби модерну

Автор(и)

  • Майкл Д. Мерфі Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-0174-4610

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217798

Анотація

Предметом статті є ідейні витоки лібертинажу як філософсько-естетичної настанови, що сформувалась у добу
Просвітництва та послідовно втілилась у мистецькій практиці художників-модерністів.
Використовуючи параметри «вивільнення» тілесності, викладені у праці М. Енафа «Маркіз де Сад: вигадування тіла лібертена», здійснено мистецтвознавчу ревізію філософсько-естетичного дискурсу лібертинажу. На підставі такого аналізу узагальнено концепти-позиції лібертинажу в образотворчому мистецтві. До них належать: тіло-машина, тіло-розтин, тіло-площина, відмова від чуттєвого «ліричного» «сентиментального» тіла, позбавленого еротики та сексуальності, тіло як групове тіло.
Ці позиції-концепти і є теоретичним підґрунтям для «візуального лібертинажу». Відповідно, принцип «візуального лібертинажу» стає потужним чинником зображення та вираження тілесності, оголеного тіла, ню, еротики художниками-модерністами.
Метод діахронії лібертинажу дозволяє представити візуальний лібертинаж як пролонговану просвітницьку настанову, що повною мірою була втілена художниками-модерністами.

Біографія автора

Майкл Д. Мерфі, Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури

аспірант кафедри теорії та історії мистецтв

Посилання

Bartes, R. (1992) ‘Sad-I’ in Markiz de Sad i XX vek. Moscow: RIK «Kultura», pp. 184–253.

Genis, A. (2017) Kartinki s vyistavki: personyi, vernisazhi, fantiki. Moscow: AST.

Ryiklin, M. (ed.) (1992) Markiz de Sad i XX vek: sbornik statey. Moscow: RIK «Kultura».

Eco, U. (2007) Istoriya urodstva. Moscow: SLOVO/ SLOVO.

Hénaff, M. (2005) Markiz de Sad: Izobretenie tela libertena. SaintPetersburg: Gumanitarnaya Akademiya.

Freud, S. (2016) Introductory Lectures on Psychoanalysis. Create Space Independent Publishing Platform.

Lacan, J. (1997) The Ethics of Psychoanalysis, 1959–1960. New York: W.W. Norton & Company.

Sade, Marquis de. (2006) Philosophy in the Boudoir. London; New York: Penguin Classics.

Updike, J. (1997) ‘Can Genitals Be Beautiful?’, New York Review of Books, 4. [online]. Available at: https://www. nybooks. com/articles/1997/12/04/can-genitals-be-beautiful/ (Accessed: 14 June 2020).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Мерфі, М. Д. (2020). Філософсько-світоглядні витоки лібертинажу у візуальному мистецтві доби модерну. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (16(2), 99–103. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217798

Номер

№ 16(2) (2020)

Розділ

Історія мистецьких практик та художніх напрямів: Від бароко до модерну

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Майкл Д. Мерфі

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/