Мистецько-релігійні ідеї Малера і Шенберга

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(1).2021.235115

Ключові слова:

Ріхард Вагнер, Артур Шопенгауер, Людвіг Феєрбах, ірраціоналізм, теософія, антропософія, езотерика

Анотація

Безперечно, Ріхард Вагнер відіграв виняткову роль для Густава Малера та Арнольда Шенберга, для яких був зразком. Особистість Вагнера настільки домінувала у музичному житті та ширшій інтелектуальній історії того часу, що вона не могла не справити значного впливу на двох зазначених композиторів у роки формування їхніх особистостей. Ідея страждання була мистецько-релігійною категорією музики, що набула поширення (особливо в мистецьких колах) з часів Артура Шопенгауера. На відміну від безперечного атеїзму Вагнера, на якого вплинув Людвіг Феєрбах, Малер та Шенберг виявляють тенденцію до модерної ірраціональності, в тому вигляді, в якому вона втілювалася в часи теософії та антропософії. Філософія життя та езотерика були родючим ґрунтом для постання найрізномінітніших видів сполучення мистецтва і релігії, серед яких емфатична академічна музика була, мабуть, найуспішнішою у сенсі утвердження себе в суспільстві. Поширеним був і синкретизм, який дозволяв включати гетерогенні елементи, наприклад, традиційних християнських конфесій.

Біографія автора

Гельмут Лоос, Інституту музикознавства Лейпцизького університету

почесний професор, доктор наук, почесний доктор

Посилання

Arnold Schönberg Center, Textmanuskripte, T39.28 (Verm 303), Hohe und Niedere, 1923 (copy of which dated to “3.VIII.1932” near Mor).

Auerochs, B. (2006). Die Entstehung der Kunstreligion. Palestra, vol. 323. Vandenhoeck & Ruprecht.

Balet, L. (1979). Eberhard Rebling, Die Verbürgerlichung der Kunst, Literatur und Musik im 18. Jahrhundert.

Borchmeyer, D. (2000). Die Festspielidee zwischen Hofkultur und Kunstreligion. Goethe und Richard Wagner, in: Volker Kapp (ed.) Theodramatik und Theatralität — ein Dialog mit dem Theaterverständnis von Hans Urs von Balthasar (pp. 167–186). Schriften zur Literaturwissenschaft.

Dahlhaus, C. (1978). Die Idee der absoluten Musik. BärenreiterVerlag, Deutscher Taschenbuch-Verlag.

Dahlhaus, C. (1971). Richard Wagners Musikdramen, Velber

Dahlhaus, C. (1986). Schönbergs ästhetische Theologie. In: Stephan, R. & Wiesmann S. (eds.). Bericht über den 2. Kongreß der Internationalen Schönberg-Gesellschaft 1984 (p. 13). Publikationen der Internationalen Schönberg-Gesellschaft Bd. 2.

Danuser, H. (2001). “Heil’ge deutsche Kunst”? Über den Zusammenhang von Nationalidee und Kunstreligion. In: Danuser, H. & Münkler H. (eds.). Deutsche Meister — böse Geister? Nationale Selbstfindung in der Musik (pp. 222–241). Argus.

Danuser, H. (1987). Mahler, Gustav. In: Neue Deutsche Biographie 15 (pp. 683–687). http://www.deutsche-biographie.de/artikelNDB_pnd118576291.html

Danuser, H. (1991). Gustav Mahler und seine Zeit. Laaber-Verlag.

Danuser, H. (2009). Weltanschauungsmusik. Argus.

Fischer, J.M. (1978). Fin de siècle. Kommentar zu einer Epoche. Winkler Verlag.

Floros, C. (1977). Gustav Mahler, vol. 1: Die geistige Welt in systematischer Darstellung. Breitkopf & Hartel.

Floros, C. (1989). Musik als Botschaft. Breitkopf & Härtel.

Frank, M. (1982). Der kommende Gott. Vorlesungen über die neue Mythologie. Suhrkamp.

Fukač, J. (2000). Von der Kunstreligion zu einer ästhetischen Weltreligion? In: Schwarzbauer, M. (ed.). Leben und Lehren. Zu Qualität, Kreativität, Humanität in Musik und allen Künsten (=Polyaisthesis, vol. 7) (pp. 54–64). Katzbichler)

Gervink, M. (2000). Arnold Schönberg und seine Zeit. Laaber.

Grun, C. (2006). Arnold Schönberg und Richard Wagner. Spuren einer außergewöhnlichen Beziehung, 2 vol. V&R Unipress.

Blaukopf, H. (ed.) (1980). Gustav Mahler. Richard Stauss. Briefwechsel 1888–1911. R. Piper Verlag.

Guyer, P. (2008). Is Ethical Criticism a Problem? A Historical Perspective. In: Hagberry, G.L. Art and ethical criticism. Blackwell.

Hanisch, E. (1986). Die politisch-ideologische Wirkung und “Verwendung” Wagners. In: Müller, U. & Wapnewski, P. RichardWagner-Handbuch (p. 627f). Kröner, A.

Heister, H.-W. (2003). Politik, Kunst, Religion: Gewalt bei Schönberg. In: Meyer (C). Arnold Schönberg und sein Gott. Bericht zum Symposium, 26–29 Juni (pp. 31–63). Arnold Schönberg Center.

Jackson, T. L. (1999). Die Wagnersche Umarmungs-Metapher bei Bruckner und Mahler. In: Bruckner-Probleme. Internationales Kolloquium 7.-9. Oktober 1996 in Berlin, Stuttgart (pp. 134–152). Steiner.

Kaiser, L., (2003) Eine ästhetische Religion? Schönberg und der moderne Irrationalismus. In: Meyer, C. (ed.). Arnold Schönberg und sein Gott. Bericht zum Symposium, 26.-29. Juni 2002 (pp. 109–117). Arnold Schönberg Center.

Kienzle, U. (2005). …daß wissend würde die Welt! Religion und Philosophie in Richard Wagners Musikdramen. önigshausen & Neumann.

Kienzle, U. (1992). Das Weltüberwindungswerk. Wagners ‘Parsifal’. Ein szenisch-musikalisches Gleichnis der Philosophie Arthur Schopenhauers. Laaber.

Kienzle, U. (1998). Die Nachwirkung von Schopenhauers Philosophie in der Musik des 19. und 20. Jahrhunderts. Frankfurter Zeitschrift für Musikwissenschaft, 1, 72–101.

Krummacher, F. (1979). Kunstreligion und religiöse Musik. Zur ästhetischen Problematik geistlicher Musik im 19. Jahrhundert. Die Musikforschung, 32, 365–393.

Loesch, H. von. (1995). Kunst als Religion und Religion als Kunst. Zur Kunst- und Religionsphilosophie Richard Wagners. In MotteHaber, H. de La (ed.). Musik und Religion (pp. 117–136). Laaber.

Loos, H. (2020). Beethoven — The Zeus of Modernity. The Culturology Ideas. Research Work’s Collection, 18(2), 67–84. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.66-84

Loos, H. (2009). Beethoven zwischen Wien und Berlin. In Bungardt, J. et al. (eds.). Wiener Musikgeschichte. Annäherungen — Analysen— Ausblicke. Festschrift für Hartmut Krones (pp. 195–212). Böhlau Verlag.

Loos, H. (2002). Der Komponist als Held und Antichrist. Zu Richard Strauss’ Künstlerbild und Weltanschauung. In Heinemann, M., Herrmann, M., & Weiss, S. (eds.). Richard Strauss. Essays zu Leben und Werk, edited by (pp. 9–16). Laaber.

Loos, H. (2017). E-Musik — Kunstreligion der Moderne. Beethoven und andere Götter. Bärenreiter. [The same in Slovenian: Resna glasba — moderna umetnostna religija. Beethoven in druga božanstva, Ljubljana].

Loos, H. (1998). Max Klinger und das Bild des Komponisten. In Imago Musicae XIII, 1996 (pp. 165–188). Libreria Musicale Italiana.

Loos, H. (2010). Robert Schumann. Werk und Leben. Edition Steinbauer.

Mäkelä, T. (1995). Arnold Schönberg. Ein religiöser Modernist? Von der “Jakobsleiter”-Vision zum “Überlebenden aus Warschau”. In Motte-Haber, H de La (ed.). Musik und Religion (pp. 165–187). Laaber.

Meyer, C. (ed.) (1998). Schönberg und Wagner. 3. Wagner Tage in Graz. Bericht zum Symposium 3. Oktober 1998. Arnold-Schönberg-Center.

Nowak, A. (1971) Wagners “Parsifal” und die Idee der Kunstreligion. In Dahlhaus, C. (ed). Richard Wagner. Werk und Wirkung [=Studies on the history of music in the 19th century, vol. 26] (pp. 161–174). Bosse.

Petersdorff, D. von (1997). 200 Jahre deutsche Kunstreligion — ein Gang zu den Wurzeln der Moderne; und Gegenmoderne; und zurück. Neue Rundschau, 104(4), 67–87.

Schmidt, J. (1988). Die Geschichte des Genie-Gedankens in der deutschen Literatur, Philosophie und Politik 1750–1945.

Schmitz, A. (1927). Das romantische Beethovenbild. Darstellung und Kritik. (n. p.).

Schönberg, A. (n. d.). Parsifal und Urheberecht. In Arnold Schönberg Center, Textmanuskripte, text database T14.10. http://81.223.24.101:8082/transcriptions/view/transcription_view.php?id=16&word_list=Parsifal

Seidel, W. (1995). Absolute Musik und Kunstreligion um 1800. In Motte-Haber, H. de La. Musik und Religion (pp. 89–114). Laaber.

Sponheuer, B. (2005). Postromantische Wandlungen der “Idee der absoluten Musik”. Eine Skizze. Archiv für Musikwissenschaft, 62, 151–163.

Stanley, G. (2008). “Parsifal”. Redemption and “Kunstreligion”. In Grey, T. S. (ed.). The Cambridge companion to Wagner (pp. 151–175). Cambridge University Press.

Vill, S. (2000). Mahler und Wagner — sichtbares und unsichtbares Theater. In: Richard Wagner und die Juden (pp. 296–309). Metzler.

Wagner, R. [1911]. Sämtliche Schriften und Dichtungen.], vol. 12. Breitkopf & Härtel.

Weber, H. (2001). Mahler und Wagner. In Sponheuer, B. & Steinbeck, W. Gustav Mahler und die Symphonik des 19. Jahrhunderts. Referate des Bonner Symposions 2000 (pp. 201–210). Lang.

Werbeck, W. (2010). Mahlers kompositorische Herkunft. Das lange 19. Jahrhundert und die Kontinuität der Romantik. In Sponheuer, B. & Steinbeck, W. Mahler-Handbuch. Metzler-Bärenreiter.

Wiesmann, S. (1999). Arnold Schönberg und seine Idee des jüdischen Staates. In: Ludvová, J., Reitterererová, V., and Reittererer, H.Kontexte. Musica iudaica 1998. Bericht über die internationale Konferenz Praha 26.-27.10.1998 (pp. 126–134). Univerzita Karlova v Praze.

Wilpert, G. von (1969). Sachwörterbuch der Literatur. Alfred Kröner.

Wörner, K . H. (1970). Musik zwischen Theologie und Weltanschauung. Das Oratorium “Die Jakobsleiter”. In The same, Die Musik in der Geistesgeschichte. Studien zur Situation der Jahre um 1910 (pp. 171–20). Bouvier.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-08

Як цитувати

Лоос, Г. (2021). Мистецько-релігійні ідеї Малера і Шенберга. Художня культура. Актуальні проблеми, (17(1), 11–16. https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(1).2021.235115

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИК ТА ХУДОЖНІХ НАПРЯМІВ