Образ України в роботах західних художників (на прикладі київських муралів)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(1).2021.235128

Ключові слова:

мурал, Київ, Інший, діалог, класифікація, гротеск

Анотація

Класифіковано київські мурали початку XXI сторіччя, виконані іноземними художниками (США, Канада, Франція, Великобританія, Бельгія, Австралія, Іспанія, Португалія, Аргентина, Бразилія, Коста-Рика, Південно-Африканська Республіка та ін.). Образ України в очах митців, які ознайомилися з нею вимушено, епізодично та неминуче поверхово, є образом Іншого на території цього Іншого, внаслідок чого самі «інші» (іноземні митці) долають власну інакшість та вступають у культурний діалог зіншою культурою та Містом, помітною частиною якого відтепер стають їхні мурали. Поряд іззооморфними мотивами (де пріоритет належить образам птахів), переважають архетипальні образи української історії та культури, химерно «оздоблені» власними ремінісценціями та доповненнями (мурал «Берегиня»). Однак це не симулякр, а радше карнавальний фантазм, в якому простежується вплив культури бароко, яка має глибоке коріння в Україні. Трапляються прецеденти співпраці з українськими авторами (мурал «Відродження» Джуліана Малланда та Олексія Кислова). Іноземні митці використовують лише окремі атрибути місцевого побуту (візерунок вишиванки), безпосередньо рефлектують над враженнями від сьогодення, переносячи їх у загальноєвропейський контекст (мурал «Нічний Київ»). Також час від часу вони звертаються до реальних персонажів вітчизняної історії, культури (Сергій Нігоян, Леся Українка, в останньому випадку — Гвідо ван Хелтен сміливо реформує усталену іконографію образу «Доньки Прометея», наділяючи героїню рисами сучасної феміністки) та спорту (гімнастка Ганна Різатдінова). Зроблено висновок про існування тривалого культурного діалогу між Заходом та Україною, в якому перша сторона виявляє максимум зацікавленості та толерантності.

Біографія автора

Марія Оспіщева-Павлишин, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

аспірантка

Посилання

Desyaterik, D. (ed.) (2005). Alternativnaya kultura: entsiklopediya [Alternative culture: Encyclopedia]. Ultra. Kultura.

Buber, M. (1992). Ya i Tyi. In Kvintessentsiya: filosofskiy almanah (pp. 294–370). Politizdat.

Vysheslavskyj, G., & Sy`dor-Gibely`nda, O. (2010). Terminologiya suchasnogo mystecztva. Oznachennya, neologizmy, zhargonizmy suchasnogo vizualnogo mystecztva Ukrayiny: slovnyk [Terminology of sontemporary art: Definition, neologisms, slang of contemporary visual art of Ukraine: Dictionary]. Terra incognita.

Gorbachov, D. (2020). Lyczari golodnogo renesansu [Knights of the Renaissance of the Starved]. Comp. O. Sinchenko. Dukh I Litera.

Dumasenko, S., Tatarova, I. (2016). Mural-art v konteksti mystecztvoznavchoyi teoriyi [Mural art in the context of art theory]. Arkadiya. 1 (46). pp. 44–48.

Izobrazhenie (2019). Fokus, 29 March, 63.

Karetnikova, M. (1966). Diego Rivera. Iskusstvo.

Kovalenko, O. (1979). Peredvyzhnyky ta khudozhnya kultura Ukrayiny [Peredvizhniki and artistic culture of Ukraine]. Obrazotvorche mystecztvo, 2, 24–27.

Kolisnyk, O., Ponomariova N. (2019). Muraly yak zasib socialnyx komunikacij. Porivnyannya svitovogo dosvidu [Mural as a mean of social communication. Comparative analysis of global experiences]. Art and Design, 2 (6), 62–71. DOI: https://doi.org/10.30857/2617-0272.2019.2.6

Palehova, O. (2003). Ostranenie [Defamiliarization]. In Leksikon nonklassiki: Hudozhestvenno-esteticheskaya kultura XX veka (pp. 331, 332). ROSSPEN.

Podnos, V. (2016, September 10). Dlya chogo roblyatsya muraly [Why mural are made]. MISTOSITE. https://mistosite.org.ua/articles/muraly-vtilennya-symvolichnoyi-vlady-dlya-zminy-obrazu-mista?locale=uk

Pryluczka, A. (2015). Smert symvolu epoxy: Monumentalne mystecztvo v rakursi cinnisnyx transformacij sociumu [The death of the symbol of the era: Monumental art in the context of transformations of the values of society]. Gumanitarnyj chasopys, 3–4, 92–98.

Sydor-Gibelynda, O. (2003). Ataku kloniv vidbyto, abo shhe raz pro obrazotvorchu Shevchenkivianu. Knyzhkovyj klub plyus, 3, 42, 43.

Turchin, V. (1982). Monumentyi i goroda: Vzaimosvyaz hudozhestvennoy formyi monumentov i gorod skoy sredy [Monuments and cities: Interconnection betweeb the form of art and city space]. Sovetskiy khudozhnik.

Urbanizm po-kyyivsky: Najvazhlyvishi muraly stolyci [Kyiv-style urbanism: The most important murals of the capital]. TSN. http.://tsn.ua/special-projects/murals/

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-08

Як цитувати

Оспіщева-Павлишин, М. (2021). Образ України в роботах західних художників (на прикладі київських муралів). Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (17(1), 59–64. https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(1).2021.235128

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИК ТА ХУДОЖНІХ НАПРЯМІВ