Австро-Греція: парафікція та міфотворчі механізми гіперації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(1).2021.235231

Ключові слова:

парафікція, постістина, Австро-Греція, сучасний міф, сучасне мистецтво, гіперація

Анотація

Стаття аналізує феномен «Австро-Грецької Імперії», яка є прикладом етнокультурного, соціополітичного, мистецького колективного проєкту-дослідження. Важливою у цьому проєкті, який розвивається в режимі work-in-progress, є його фікціональна складова, яка стає дедалі актуальнішою в контексті феномену постістини та конспірологічних теорій, що вірулентно захоплюють медійний простір. Окремо проаналізовано і продемонстровано важливість методів фікціоналізації в постконцептуальному мистецтві, з огляду на можливість конструювання метапозиції в ситуації історико-політичної невизначеності. Саме проєкт Австро-Греції є емблематичним прикладом цього в сучасному українському художньому процесі, адже він агрегує серію ключових проблематик, однією з яких і досі є проблема ідентичності. У статті задіяно різні методологічні підходи та категорії, зокрема, оптику «парафікції» К. Ламберт-Бітті, психоаналіз Ж. Лакана, постструктуралістський аналіз міфології Р. Барта та фікціоналізацію П. Осборна.

Біографія автора

Олександр Сушинський, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

аспірант

Посилання

Voropay, L. (2013). Khudozhestvennoe issledovanie kak simptom: o meste hudozhnika v kognitivnom kapitalizme [Art research as a symptom: On the position of an artist in cognitive capitalism]. Khudozhestvennyiy zhurnal, 92. http://moscowartmagazine.com/issue/6/article/55

Korchagin, K. (2020, January 28). Lemuriyskaya vremennaya voyna»: zachem Nik Land i ego kollegi otpravili Uilyama Berrouza v dalekoe proshloe? [“Lemuria time wars”: Why Nick Land and his colleagues have sent William Burroughs]. NOZh. https://knife.media/time-wars/

Polataiko, T., Sushynskyi, O. (eds.) (2020). Dukh ta istoriia AvstroHretsii [Spirit and history of Austro-Greece]. (n. p.).

Barthes, R. (2008). Mifologii [Mythologies]. Moskva: Akademicheskiy proekt, 351 s.

Barthes, R. (1981). Le grain de la voix. Éditions du Seuil.

Barthes, R. (1984). Le bruissement de la langue. Seuil.

Levi-Strauss, C. (1983). Strukturnaya antropologiya [Structural anthropology]. GRVL.

Lambert-Beatty, C. (2009). Make-Believe: Parafiction and Plausibility. October magazine, 129, 51–84.

Aristotle (1967). Poetyka [Poetics]. Mystetstvo.

Groys, B. (2013). Gesamtkunstwerk Stalin. Ad Marginem Press.

Boltanski, L. (2019). Taynyi i zagovoryi. Po sledam rassledovaniy [Mysteries and conspiracies. Following investigations]. Evropeyskiy Universitet v SPb.

Anderson, B. (2001). Uiavleni spilnoty. Mirkuvannia shchodo pokhodzhennia y poshyrennia natsionalizmu [Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism]. Krytyka.

Palvan-Zade, F. (2015, November 4). Vyimyisel sovremennogo: iz knigi Pitera Osborna “Libo vezde, libo nikak. Filosofiya sovremennogo iskusstva”. [Fiction of the contemporary time: from Peter Osborne’s Anywhere or Not at All: Philosophy of Contemporary Art]. https://syg.ma/@furqat/vymysiel-sovriemiennogho-iz-knighi-pitiera-osborna-libo-viezdie-libo-nikak-filosofiia-sovriemiennogho-iskusstva

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-08

Як цитувати

Сушинський, О. (2021). Австро-Греція: парафікція та міфотворчі механізми гіперації. Художня культура. Актуальні проблеми, (17(1), 118–127. https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(1).2021.235231

Номер

Розділ

CONTEMPORARY ART: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА