Музично-виконавська творчість камерно-інструментального квартету «Джерело»: темброва єдність та специфіка перекладень

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247950

Ключові слова:

перекладення, ансамбль, квартет «Джерело», домра, акордеон, кобза-бас

Анотація

У статті проаналізовано специфіку тембрової складової ансамблевого виконавства (ансамблю змішаного типу), а також його реалізацію через темброво-динамічний мікст інтерпретації у перекладеннях класичного репертуару на прикладі творчої роботи камерно-інструментального квартету «Джерело» Національної філармонії України.

Саме в контексті стильового поля музичного репертуару темброво-неоднорідних ансамблів виникає поняття художнього перекладу, що вказує на головну функцію музичної стилістики — переосмислення оригіналу, де акцентується міра, якість оновлення і творчий задум композитора.

Музичне перекладення є вже завершеним при готовому нотному тексті — у цьому полягає його головна відмінність від оригінального тексту. Від споріднених процесів перекладення відрізняється не тільки свідомим і осмисленим характером, але й цілісністю як самого нотного твору, так і оригіналу. У статті проаналізовано перекладення Сонати для струнного квартету До мажор Дж. Россіні. Спираючись на стабільні інтонаційні і формотворчі засоби, саме музиканти-інтерпретатори вдаються до творчого пошуку і апробації мобільних ресурсів такої музики. Підсумкову озвучену виконавську версію музичного твору можна назвати вже не тільки «твором композитора», а й «твором виконавця».

Біографія автора

Олександр Олексієнко, НМАУ ім. П. І. Чайковського

Кандидат мистецтвознавства, в. о. професора кафедри оркестрового диригування та інструментознавства, декан вокального та диригентського факультету

Посилання

Blagoy, D. (1979). Iskusstvo kamernogo ansamblya i muzyikalno-pedagogicheskiy protsess In Adzhemov, K. (Ed.) Kamernyiy ansambl. Pedagogika i ispolnitelstvo: sb. st. (pp. 5–31). Moscow: Muzyika. Part. 1.

Davydov, M. (1977). Teoretychni osnovy perekladennia instrumentalnykh tvoriv dlia baiana [Theoretical foundations of arrangement of instrumental musical works for bayan]. Kyiv: Muzychna Ukraina.

Keller, H. (1948). Die Orgelwerke Bachs. Leipzig: C. F. Peters.

Polska, I. (2010). Kamernyi ansambl: fenomenolohiia zhanru [Chamber ensemble: Phenomenology of a genre]. Naukovi zbirky Lvivskoi natsionalnoi muzychnoi akademii im. M. V. Lysenka, 24, 4–14.

Samoliuk, V. & Luzan O. (2017). Baian v konteksti muzychnoi kultury XX stolittia [Bayan in the context of musical culture of the twentieth century]. Molodyi vchenyi, 10, 331–335.

Smirnova, I. (2019). Zmishani kamerno-instrumentalni ansambli v naukovomu dyskursi: do problemy zhanrovoi spetsyfiky ta typolohizatsii [Mixed instrumental chamber ensembles in theoretical discourse: On the issue of genre specifics and typology]. Tradytsii ta novatsii u vyshchii arkhitekturno-khudozhnii osviti, 6, 53–58.

Zharkov, O. (1994). Khudozhnii pereklad: problemy i rishennia [Musical arrangement: Problems and solutions] [Candidate dissertation summary, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-30

Як цитувати

Олексієнко, О. (2021). Музично-виконавська творчість камерно-інструментального квартету «Джерело»: темброва єдність та специфіка перекладень. Щорічний науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (17(2), 30–34. https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247950

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИК ТА ХУДОЖНІХ НАПРЯМІВ