Музичне та візуальне в кінематографі: Автономія і синтез

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247984

Ключові слова:

кіномузика, функції кіномузики, візуальний ряд і музика, діалог зображення і звуку, автономія і синтез в кіномузиці, структурні компоненти фільму

Анотація

Розглянуто окремі етапи теоретичного осмислення та практики використання музики в ігровому кінематографі від початку розвитку звукового кіно й дотепер, які були знаковими у взаємодії музичного і візуального в кіно. Аналіз був проведений з точки зору комунікації музичного і візуального, що історично розгорталася в двох напрямах. Перший — синтез із візуальним зображенням на підґрунті об’єднання спільною ідеєю і підпорядкованості музики візуальній складовій фільму. Другий — здобуття певної автономії, незалежності в загальній структурі екранного твору. Ці процеси комунікації були зумовлені зростанням ролі музики в кіно, подальшим активним використанням композиторами сучасних технологій у творчості. Незважаючи на значущість музичної складової, вагомість її використання у кінотворах минулого й сучасності, питання творчого діалогу музики і зображення в аспекті автономії й синтезу в системі єдиного художнього твору, на нашу думку, досліджені недостатньо, чим і зумовлена актуальність статті. Досліджено важливі аспекти взаємодії музики та візуального ряду в кінематографі. Висвітлено характеристики процесів автономії та синтезу, що відбуваються в кінотворах. Обґрунтовано, що саме у комунікативній взаємодії цих процесів відбуваються суттєві трансформації в кінотворчості. Це впливає на кінцевий результат — сприйняття фільму глядачем. Існування принципів взаємодоповнення — синтезу та контрапункту або ж автономії між музичною та візуальною складовими в системі драматургії екранних творів в історичному розвитку зазнавало різних інтерпретацій. Ці процеси від початку еволюції кіномистецтва і дотепер відбувалися відповідно до потреб суспільства, особливостей культурного розвитку, а також технологій кінотворчості.

Біографія автора

Поліна Харченко, Національна академія мистецтв України

Кандидат педагогічних наук, доцент, старший науковий співробітник, учений секретар відділення теорії та історії мистецтв

Посилання

Chion, M. (2009). Film: A Sound Art, transl. by C. Gorbman. New York: Columbia University Press.

Cooke, M. (2014). A History of Film Music. Cambridge: Cambridge University Press.

Neumeyer, D. (with contributions by J. Buhler) (2015). Meaning and Interpretation of Music in Cinema. Bloomington and Indiannapolis: Indiana University Press.

Yudkin, I. (2017). Hermeneutics, heuristics, morphology: the construction of metatext as the prerequisite for interpretation. Kulturolohichna dumka: shchorichnyk naukovykh prats. Kyiv. Instytut kulturolohii NAM Ukrainy, 12, 20–29.

Arkhanhorodska, A. (2013). Muzykoznavchi ta kinoznavchi interpretatsii dramaturhichnykh funktsii kinomuzyky: istoriohrafiia pytannia [Musical and cinematic inetrpretations of dramatic functions of film music: Historiography of the problem]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 3, 162–165.

Balash, B. (1968). Kino. Stanovleniye i sushchnost novogo iskusstva [Cinema. Emergence and essence of new art]. Moscow: Progress.

Bugoslavskiy, S. (1936). Kinomuzyka [Film music]. In Bolshaya Sovetskaya Entsiklopediya. Vol. 32. Kauchuk — Klasson (pp. 340–342). Moscow: OGIZ RSFSR.

Bychkov, V. et al. (2007). Trialog. Razgovor Pervyy ob estetike. sovremennom iskusstve i krizise kultury [Trialog. A discussion on aesthetics, contemporary art and crisis of culture]. Moscow: IFRAN.

Gadamer, H. G. (1991). Aktualnost prekrasnogo [The relevance of the beautiful]. Moscow: Iskusstvo.

Horpenko, V. (1984). Plastyka filmu. Kinoobraz i plastychni zasoby vyraznosti [The plastics of film. Cinetic image and plastic expressive means]. Kyiv: Mystetstvo.

Zubavina, I. (2008). Chas i prostir u kinematohrafi [Time and space in cinema]. Kyiv: Shchek.

Kagan, M. (1996). Muzyka v mire iskusstv [Music in the world of the arts]. Saint Petersburg: Ut.

Kats, B. (1988). Prostyye istiny kinomuzyki [The simple truth of film music]. Leningrad. Sovetskiy kompozitor.

Konstantynov, M. (2019). Kinosemiotyka Yuriia Lotmana [Film semiotics of Yui Lotman]. Poltava; Horishni Plavni: PP Oleksiienko V. V.

Kracauer, S. (1974). Priroda filma [The nature of the film]. transl. D. Skolova. Moscow: Iskusstvo,

Levchuk, L. (1997). Zakhidnoievropeiska estetyka XX stolittia [Western European aesthetics of the twentieth centiry]. Kyiv: Lybid.

Leontiev, S. (2019). Kompozytorski tekhnolohii v muzychnii praktytsi amerykanskoho ihrovoho kinematohrafa [Composing techniques in the musical practice of American feature cinema]. [Candidate dissertation, Tchaikovsky National Musical Academy of Ukraine, Kyiv].

Lissa, Z. (1970). Estetika kinomuzyki [The aesthetics of film music]. Moscow: Muzyka.

Lotman, Yu. (1988). Yazyk kino i problemy kinosemiotiki [The language of cinema and the problems of film semiotics]. Kinovedcheskiye zapiski, 2, 131–150.

Mitri, Zh. (1984). Vizualnaya struktura i semiologiya filma /transl. M. Yampolskiy. In Stroyeniye filma. Nekotoryye problemy analiza proizvedeniy ekrana: sbornik statey (p. 33–44). Moscow: Raduga,

Musiienko, O. (2018). Modernizm & avanhard: yednist protylezhnostei. Kinematohraf XX stolittia [Modernism and avant guarde: Unity of opposites]. Kyiv: Lohos.

Petrovskyi, M. (1967). Muzyka ekrana [Screen music]. Kyiv: Muzychna Ukraina.

Tarshis, N. (2010). Muzyka dramaticheskogo spektaklya [The music of drama]. Saint Petersburg: SPbGATI.

Filkevych, H. Muzyka i kino. Statti, lektsii, narysy, spohady [Music and cinema. Articles, lectures, outlines, memoirs]. Kyiv: PP Klots A. O., 2014. 192 p.

Khangeldiyeva, I. (1991). Muzyka: teatr. kino. televideniye [Music: Theatre. Cinema. Television]. Moscow: Sovetskiy kompozitor.

Kharchenko, P. (2020). Pryntsypy funktsionalnoi klasyfikatsii muzyky v kino [The pronciples of fuctional classification of music in cinema]. Khudozhnia kultura. Aktualni problem, 16(1), 179–188. DOI:10.31500/1992-5514.16.2020.205257.

Cheremukhin, M. (1939). Muzyka zvukovogo filma [The music of sound cinema]. Moscow: Goskinoizdat.

Chmil, H. & Korablova, N. (2013). Vizualizatsiia realnoho v suchasnomu kulturnomu prostori [Visualization of the real in contemporary cultural space] (pp. 36–41). Kyiv: Instytut kulturolohii Natsionalnoi akademii mystetstv Ukrainy.

Shak, T. (2017). Muzyka v strukture mediateksta. Na materiale khudozhestvennogo i animatsionnogo kino [Music in the structure of the media text]. 2nd ed. Saint Petersburg: Lan; Planeta muzyki.

Shilova, I. (1973). Kinomuzyka [Film music]. In Bolshaya Sovetskaya Entsiklopediya (pp. 389–391). Vol. 12. Kvarner — Kongur. Moscow: Izdatelstvo Sovetskaya entsiklopediya.

Eyzenshteyn, S. Izbrannyye proizvedeniya v shesti tomakh [Selected works in six volumes] (pp. 315–316). Vol. 2. Moscow: Iskusstvo. 1968.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-30

Як цитувати

Харченко, П. (2021). Музичне та візуальне в кінематографі: Автономія і синтез. Щорічний науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (17(2), 106–114. https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247984

Номер

Розділ

ГНОСЕОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ