Музичне та візуальне в кінематографі: Автономія і синтез
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247984Ключові слова:
кіномузика, функції кіномузики, візуальний ряд і музика, діалог зображення і звуку, автономія і синтез в кіномузиці, структурні компоненти фільмуАнотація
Розглянуто окремі етапи теоретичного осмислення та практики використання музики в ігровому кінематографі від початку розвитку звукового кіно й дотепер, які були знаковими у взаємодії музичного і візуального в кіно. Аналіз був проведений з точки зору комунікації музичного і візуального, що історично розгорталася в двох напрямах. Перший — синтез із візуальним зображенням на підґрунті об’єднання спільною ідеєю і підпорядкованості музики візуальній складовій фільму. Другий — здобуття певної автономії, незалежності в загальній структурі екранного твору. Ці процеси комунікації були зумовлені зростанням ролі музики в кіно, подальшим активним використанням композиторами сучасних технологій у творчості. Незважаючи на значущість музичної складової, вагомість її використання у кінотворах минулого й сучасності, питання творчого діалогу музики і зображення в аспекті автономії й синтезу в системі єдиного художнього твору, на нашу думку, досліджені недостатньо, чим і зумовлена актуальність статті. Досліджено важливі аспекти взаємодії музики та візуального ряду в кінематографі. Висвітлено характеристики процесів автономії та синтезу, що відбуваються в кінотворах. Обґрунтовано, що саме у комунікативній взаємодії цих процесів відбуваються суттєві трансформації в кінотворчості. Це впливає на кінцевий результат — сприйняття фільму глядачем. Існування принципів взаємодоповнення — синтезу та контрапункту або ж автономії між музичною та візуальною складовими в системі драматургії екранних творів в історичному розвитку зазнавало різних інтерпретацій. Ці процеси від початку еволюції кіномистецтва і дотепер відбувалися відповідно до потреб суспільства, особливостей культурного розвитку, а також технологій кінотворчості.
Посилання
Chion, M. (2009). Film: A Sound Art, transl. by C. Gorbman. New York: Columbia University Press.
Cooke, M. (2014). A History of Film Music. Cambridge: Cambridge University Press.
Neumeyer, D. (with contributions by J. Buhler) (2015). Meaning and Interpretation of Music in Cinema. Bloomington and Indiannapolis: Indiana University Press.
Yudkin, I. (2017). Hermeneutics, heuristics, morphology: the construction of metatext as the prerequisite for interpretation. Kulturolohichna dumka: shchorichnyk naukovykh prats. Kyiv. Instytut kulturolohii NAM Ukrainy, 12, 20–29.
Arkhanhorodska, A. (2013). Muzykoznavchi ta kinoznavchi interpretatsii dramaturhichnykh funktsii kinomuzyky: istoriohrafiia pytannia [Musical and cinematic inetrpretations of dramatic functions of film music: Historiography of the problem]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 3, 162–165.
Balash, B. (1968). Kino. Stanovleniye i sushchnost novogo iskusstva [Cinema. Emergence and essence of new art]. Moscow: Progress.
Bugoslavskiy, S. (1936). Kinomuzyka [Film music]. In Bolshaya Sovetskaya Entsiklopediya. Vol. 32. Kauchuk — Klasson (pp. 340–342). Moscow: OGIZ RSFSR.
Bychkov, V. et al. (2007). Trialog. Razgovor Pervyy ob estetike. sovremennom iskusstve i krizise kultury [Trialog. A discussion on aesthetics, contemporary art and crisis of culture]. Moscow: IFRAN.
Gadamer, H. G. (1991). Aktualnost prekrasnogo [The relevance of the beautiful]. Moscow: Iskusstvo.
Horpenko, V. (1984). Plastyka filmu. Kinoobraz i plastychni zasoby vyraznosti [The plastics of film. Cinetic image and plastic expressive means]. Kyiv: Mystetstvo.
Zubavina, I. (2008). Chas i prostir u kinematohrafi [Time and space in cinema]. Kyiv: Shchek.
Kagan, M. (1996). Muzyka v mire iskusstv [Music in the world of the arts]. Saint Petersburg: Ut.
Kats, B. (1988). Prostyye istiny kinomuzyki [The simple truth of film music]. Leningrad. Sovetskiy kompozitor.
Konstantynov, M. (2019). Kinosemiotyka Yuriia Lotmana [Film semiotics of Yui Lotman]. Poltava; Horishni Plavni: PP Oleksiienko V. V.
Kracauer, S. (1974). Priroda filma [The nature of the film]. transl. D. Skolova. Moscow: Iskusstvo,
Levchuk, L. (1997). Zakhidnoievropeiska estetyka XX stolittia [Western European aesthetics of the twentieth centiry]. Kyiv: Lybid.
Leontiev, S. (2019). Kompozytorski tekhnolohii v muzychnii praktytsi amerykanskoho ihrovoho kinematohrafa [Composing techniques in the musical practice of American feature cinema]. [Candidate dissertation, Tchaikovsky National Musical Academy of Ukraine, Kyiv].
Lissa, Z. (1970). Estetika kinomuzyki [The aesthetics of film music]. Moscow: Muzyka.
Lotman, Yu. (1988). Yazyk kino i problemy kinosemiotiki [The language of cinema and the problems of film semiotics]. Kinovedcheskiye zapiski, 2, 131–150.
Mitri, Zh. (1984). Vizualnaya struktura i semiologiya filma /transl. M. Yampolskiy. In Stroyeniye filma. Nekotoryye problemy analiza proizvedeniy ekrana: sbornik statey (p. 33–44). Moscow: Raduga,
Musiienko, O. (2018). Modernizm & avanhard: yednist protylezhnostei. Kinematohraf XX stolittia [Modernism and avant guarde: Unity of opposites]. Kyiv: Lohos.
Petrovskyi, M. (1967). Muzyka ekrana [Screen music]. Kyiv: Muzychna Ukraina.
Tarshis, N. (2010). Muzyka dramaticheskogo spektaklya [The music of drama]. Saint Petersburg: SPbGATI.
Filkevych, H. Muzyka i kino. Statti, lektsii, narysy, spohady [Music and cinema. Articles, lectures, outlines, memoirs]. Kyiv: PP Klots A. O., 2014. 192 p.
Khangeldiyeva, I. (1991). Muzyka: teatr. kino. televideniye [Music: Theatre. Cinema. Television]. Moscow: Sovetskiy kompozitor.
Kharchenko, P. (2020). Pryntsypy funktsionalnoi klasyfikatsii muzyky v kino [The pronciples of fuctional classification of music in cinema]. Khudozhnia kultura. Aktualni problem, 16(1), 179–188. DOI:10.31500/1992-5514.16.2020.205257.
Cheremukhin, M. (1939). Muzyka zvukovogo filma [The music of sound cinema]. Moscow: Goskinoizdat.
Chmil, H. & Korablova, N. (2013). Vizualizatsiia realnoho v suchasnomu kulturnomu prostori [Visualization of the real in contemporary cultural space] (pp. 36–41). Kyiv: Instytut kulturolohii Natsionalnoi akademii mystetstv Ukrainy.
Shak, T. (2017). Muzyka v strukture mediateksta. Na materiale khudozhestvennogo i animatsionnogo kino [Music in the structure of the media text]. 2nd ed. Saint Petersburg: Lan; Planeta muzyki.
Shilova, I. (1973). Kinomuzyka [Film music]. In Bolshaya Sovetskaya Entsiklopediya (pp. 389–391). Vol. 12. Kvarner — Kongur. Moscow: Izdatelstvo Sovetskaya entsiklopediya.
Eyzenshteyn, S. Izbrannyye proizvedeniya v shesti tomakh [Selected works in six volumes] (pp. 315–316). Vol. 2. Moscow: Iskusstvo. 1968.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
