Контрабас в камерно-інструментальній музиці ХХ століття: До питання формування сольного виконавства на контрабасі
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260390Ключові слова:
контрабас, камерно-інструментальна творчість, виражальні прийоми, авторський задумАнотація
Бурхливий розвиток сольного та камерно-інструментального виконавства на контрабасі упродовж ХХ століття простежено на прикладі камерно-інструментальних творів для або за участі цього інструмента. Проаналізовані твори дають змогу скласти уявлення про розширення сфери виражальних можливостей контрабаса за рахунок виникнення нових виконавських та удосконалення традиційних прийомів ізасобів. Різностильовий музично-виражальний спектр проаналізованих творів європейської музичної спадщини дозволяє оцінити на практиці широчінь філософсько-образних концепцій авторського задуму, які втілюються на сучасному контрабасі — повноцінному учаснику ансамблевої та сольної творчості. Окреслено основні положення щодо специфіки функціонування контрабаса у камерному ансамблі. Зазначимо, що художньо-стильова особливість сучасного саксофонного виконавства ґрунтується на глибокому усвідомленні нерозривності технічних та мисленнєво-образних умотивованих дій, які дають змогу досягти максимального творчого результату у прочитанні камерно-інструментального твору
Посилання
Eichstadt, J. (1963). Szkoła na kontrabas. Cztero- i pięciostrunowy. Kraków: Polske W. M.
Hertl, F. (1975). Škola hry na kontrabas. Elementarschule für Kontrabaß. Praha: Praha Editio Supraphon.
Josef Prunner. Kontrabaß, Wiener Konzerthaus(de), Großer Saal, Dienstag, 4. November 1924, 19:00 Uhr (n. d.). https://konzerthaus.at/konzert/eventid/7305
Raaben, L. (1986). Kamernaya muzyka pervoy poloviny 20 veka. Strany Evropy i Ameriki [Chamber music of the first half of the 20th century. States of Europe and America]. Leningrad: Sovetskiy kompositor.
Radvilovich, A. (2007). Instrumentariy novoj muzyki vtoroy poloviny 20 veka (na primere kamernyh zhanrov v tvorchestve zarubezhnyh kompositorov 1960–1980) [Instruments of new music of second half of the 20th century (on the examples of works by foreign composers of 1960–1980)]. Saint Petersburg: Sankt-Peterburgskiy gumanitarnyi universitet profsoyuzov.
Rakov, L. (1993). Otechestvennoe kontrobasnoe iskusstvo 20 veka (20e–80e gody) [Russian double bass art of 20th century (1920s–1980s)]. Moscow: Conservatoria.
Rakov, L. (2004). Istoriya kontrabasnogo iskusstva [The history of double bass art]. Moscow: Compositor.
Savchenko, N. (1959). Shkola igry na kontrabase. (Na osnove novoy applicaturnoy sistemy) [The school of double bass performance. (On the basis of new fingering system)]. Vol. 1. Tbilisi: (n. p.).
Savchenko, N. (1978). Shkola igry na kontrabase. Chast 2 [The school of double bass performance.]. Vol. 2. Tbilisi: (n. p.).
Stotz, D. (2012). A Revision of Joseph Prunner’s Progressive Studies for the Double Bass. [D.M.A Thesis, Arizona State University].
Sydorenko, L. (2009). Tendentsii rozvytku kamernyh vokalno-instrumental’nyh janriv u tvorchosti komposytoriv Ukrajny ta Polshchi ostannyoji tretyny 20 — pochatku 21 stolittya (na materiali Lvivskoji ta Katovytskoy shkil). [Trends in the evolution of vocal and instrumental genres of Ukrainian and Polish composers of the late 20th and early 21st centuries (on the materials of Lviv and Katovic schools)]. Lviv: Natsionalna musychna academiya im. M.V. Lysenka.
Syuta, B. (2005). Intertekstualnist yak zasib organisatsii formy muzychnoho tvoru v ukrajins’kiy muzytsi postmodernismu [Intertextuality as a form-arranging tool of musical work in Ukrainian postmodern music]. Naukovyi visnyk Natsionalnoji muzychnoji akademiji Ukrajiny im. P.I. Chajkovs’koho, 36, 19–31.
Szedlák, B. (n. d.). Ein Leben für den Kontrabass: Lajos Montág. Bassforumbern. https://bassforumbern.ch/ein_leben.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
