Феномен селфі: новий вид мистецтва чи інструмент селфмаркетингу
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260427Ключові слова:
селфі, портретування, образ, імідж, цифровий аватар, візуальна культураАнотація
Сьогодні селфі є популярною формою самопрезентації людини. Ця творча практика, яка залучає майже всі соціальні страти, є невід’ємним елементом глобальної візуальної культури та яскраво відображає кардинальну зміну концепції людини, демонструє домінування спрощених алгоритмів світобачення та стереотипних моделей мислення. Селфі — це апогей масової культури з її залежністю від технологій. У статті досліджено специфікц створення та використання селфі в контексті питання його належності до мистецтва з позиції дихотомії «образ— імідж». Також аналізуються тенденції розвитку цієї практики в комунікативному просторі культури в ситуації комерціалізації всіх сфер буття та в умовах тотальної візуалізації.
Посилання
Andreeva, E. (2007). Postmodernizm: Iskusstvo vtoroy poloviny ХХ — nachala ХХIveka [Postmodernism: art of the second half of the 20th through the early 21st century]. Saint Petersburg: Azbuka-Klassika.
Andronikova, M. (1980). Portret. Ot naskalnix risunkov do zvukovogo filma. [Portrait. From cave paintings to sound film]. Moscow: Iskusstvo.
Bezuglaya, R. (2019). Glamur u Yevropejskіj hudozhnіj kulturі: Іstorichna dinamіka ta formy [Glamour in the European art culture: Historical dynamics and forms]. [Candidate’s dissertation abstract, National Academy of Culture and Arts Management].
Biletsky, P. (1981). Ukrainskaya portretnaya zhivopis XVII–XVIII vv. [Ukrainian portrait painting of the 17th — 18th centuries]. Leningrad: Iskusstvo.
Brokgauz, F. & Efron, I. (1890–1907). Entsiklopedicheskij slovar [Encyclopaedic dictionary]. Saint Petersburg: Brokgauz-Efron.
Debord, G. (2000). Obschestvo spektaklya [Society ofthe Spectacle]. Moscow: Logos.
Zubavіna, І. (2021). Transformacіya modelej butya ta mislennya u digіtalіzovanomu svіtі [Transformation of models of being and thinking in the digitalized world]. In Lyudina. Dіalog. Cifrova kultura. Zbіrnik materіalіv kruglih stolіv ta konferencіj Іnstitutu kulturologії Nacіonalnoї Akademіyi Mistetstv Ukrainy (pp. 279–288). Kyiv: (n. p.).
Katayeva, M. (2022, January 9). 25 rokіv tvorchostі Vіktora Sidorenka: u stoliczі proxodit masshtabnij proєkt znanogo xudozhnika [25 years of Victor Sidorenko’s work: a large-scale project of a famous artist is taking place in the capital]. Vechіrnyj Kyiv. https://vechirniy.kyiv.ua/news/60152/?fbclid=IwAR1_G9tED-Z6ea3KOCejlWNS6zc02aMJ0LStylBXhC8pUD4wbZKyXZ-XfOU
Kon, I. (1984). V poiskah sebya: Lichnost i ee samosoznanie [Searching for yourself: Personality and other self-awareness]. Moscow: Politizdat.
Mirzoev, N. (2019). Kak smotret na mir [How to see the world?]. Moscow: Ad Marginem Press.
Pochepczov, G. (2002). Imidzhelogiya. Kiev: Vakler.
Sidorov, А. (1927). Portret kak problema sociologii iskustv [Portrait as a problem of sociology of the arts]. Iskusstvo, 2–3, 5–15.
Simonova, S. (2012). K probleme nravstvennogo opravdaniya sovremennogo iskusstva [On the problem of the moral justification of contemporary art]. In Dyakova, T. (ed.). Iskusstvo i SMI.Sbornik nauchnyx trudov. Voronezh: Fakultet zhurnalistiki, VGU.
Sokolov, B. (2016). Revansh novoevropejskogo subekta: Selfi. [Revenge of the New European Subject: Selfie]. Vestnik SPbGU. Ser 17, 1, 72–81.
Hafner, G. (1984) Vydayushhiesya portrety antichnosti. 337 portretov v slove i obraze [Outstanding portraits of antiquity. 337 portraits in word and image]. Moscow: Progress.
Marche, S. (2013, July 24). Sorry, Your Selfie Isn’t Art. Esquire. https://www.esquire.com/entertainment/a23557/selfies-arent-art/
Saltz, J. (2014, January 26.). Art at Arm’s Length: A History of the Selfie. The New York Times Magazine. https://www.vulture.com/2014/01/history-of-the-selfie.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.