Іконографія зображень на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира

Автор(и)

  • Катерина Костюченко Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-7499-586X

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260439

Ключові слова:

іконографія, оклад, ювелірне мистецтво, ідентифікація, зображення

Анотація

Проблема ідентифікації зображень є актуальною, оскільки дозволяє переосмислити деякі сюжетні композиції на ювелірних виробах церковного вжитку ізастосувати це в культурно-просвітницькій діяльності. У статті подано інформацію про іконографію таких зображень, як: «Вознесіння», «Преображення», «Новозавітна Трійця» та «Бог Саваоф»; проведено порівняльний аналіз зображень європейських майстрів, ідентифіковано зображення на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира, що експонується у «Скарбниці Національного музею історії України»; проаналізовано історіографію дослідження окладу доЄвангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира. Наголошено на необхідності подальшого дослідження іконографії зображень саме на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира задля кращого розуміння композиції виробу та популяризації духовної культури. Висвітлено проблему ідентифікації зображень на ювелірних виробах церковного вжитку, які потрапляли на територію сучасної України. На тлі висвітлення проблеми вказано на необхідність ідентифікування зображень на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира. Оскільки тема є малодослідженою, то у статті представлено авторські наукові розробки щодо ідентифікації зображень на ювелірних виробах церковного вжитку. Також подано ідеї розв’язання проблем дослідження дорогоцінного церковного начиння, яке потрапляло на територію сучасної України.

Біографія автора

Катерина Костюченко, Київський національний університет культури і мистецтв

Аспірантка

Посилання

Burkovska, L. (2010). Volynska ikona “Preobrazhennia Hospodnie” seredyny XVIIstolittia zizbirky Natsionalnoho muzeiu narodnoi arkhitektury i pobutu Ukrainy v konteksti rozvytku ikonohrafii siuzhetu [Volyn icon "Transfiguration" of the mid-seventeenth century from the collection of the National Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine in the context of the development of the iconography of the plot]. Studii mystetstvoznavchi: Arkhitektura. Obrazotvorche ta dekoratyvno-uzhytkove mystetstvo, 4(32), 102–111.

Serhiy, O. (2021). Ikonohrafiia tserkovnykh chash XVIII st. (na prykladakh pamiatok kolektsii Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka) [Iconography of church bowls of the XVIII century (On the examples of monuments of the collection of the National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Reserve)]. In Olianina, S. (Ed.) Muzeini chytannia. Materialy naukovoi konferentsii Muzeiu istorychnykh koshtovnostei Ukrainy. Kyiv: Muzei istorychnykh koshtovnostei Ukrainy.

Bohomolets, O. (2008). Domashni ikony tsentralnoi Ukrainy [Home icons of Central Ukraine]. Kyiv: Oranta.

Katehizis katolicheskoy tserkvi (n. d.). [Catechism of the Catholic Church]. http://ccconline.ru/# 248

Kvlividze, N. (2011, May 31). Gospod Savaof [Lord of Hosts]. http://www.pravenc.ru/text/166347.html.

Kuraev, A. (2021). Ikona v Biblii [Icon in the Bible]. http://azbyka.ru/tserkov/ikona/4g1_7-all.shtml

Mavrodinova, L. (2012). Ikonografiya na golemite tserkovni praznitsi i stradaniyata na Hristos [Iconography of the great church holidays and the sufferings of Christ]. Sofiya: Iztok-Zapad.

Markidis, D. (n. d.). Proishozhdenie ikonografii “Otechestvo” [The origin of the “Fatherland” iconography]. http://bizantinum.livejournal.com/6022.html#cutid1.

Uspenskiy, L. (n. d.). Bogoslovie ikonyi pravoslavnoy tserkvi [Theology of the icon of the Orthodox Church]. http://www.nesusvet.narod.ru/ico/books/ouspensky/ouspensky_15.htm.

Berezova, S. & Volkovynska, O. (2006). Vrotslavske sriblo iz zibrannia MIKU [Wroclaw silver from the MICU collection]. In Materialy naukovykh konferentsii 2002–2003 rr. (pp. 49–58). Kyiv: Muzei istorychnykh koshtovnostei Ukrainy.

Haliatovskyi, Yo. (n. d.) Mesiia pravdyvyi [The true Messiah]. http://litopys.org.ua/ukrpoetry/anto62.htm.

Ishchenko, Ya. & Markitan L. (2005). Ikonohrafiia yak spetsialna istorychna dystsyplina [Iconography as a special historical discipline]. In Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t., vol. 3 (pp. 439–440). Kyiv: Naukova dumka.

Zapletnyuk, Ye. (2014, November 20). “Svyat, Svyat, Svyat Gospod Savaof…” [“Holy, Holy, Holy Lord of Hosts…”]. http://bogoslov.org/savaof/#.

Derevianchuk, Yu. (2016). Bohoslovia obrazu: ikonohrafiia Voznesinnia [Theology of the image: iconography of the Ascension]. Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv, 28, 161–176.

Kutkovoy, V. (n. d.). O nimbah [On halos]. http://azbyka.ru/o-nimbax.

Lazarev, V. (1986). Istoriya vizantiyskoy zhivopisi: v 2 t. [The history of Byzantine painting.]. Moscow: Iskusstvo, 1986.

Parhomenko, K. (n. d.). O raznyih ikonah Presvyatoy Troitsyi [On the various icons of the Holy Trinity]. http://azbyka.ru/forum/xfa-blogentry/o-raznyx-ikonax-presvjatoj-troicy.1435/Pokrovskiy, N. (2001). Evangelie v pamyatnikah ikonografii [The Gospel in the monuments of iconography]. Moscow: Progress-Traditsiya.

Savaof (1899). [Lord of Hosts]. In Arseneva, K. & Petrushevskogo, F. (Eds.). Entsiklopedicheskiy slovar Brokgauza i Efrona, vol. 55 (p. 23). Saint Petersburg: Aktsionernoe izdatelskoe obschestvo F.A. Brokgauz — I.A. Efron.

Semchyshyn, M. (1985). Tysiacha rokiv ukrainskoi kultury (Istorychnyi ohliad kulturnoho protsesu) [A thousand years of Ukrainian culture (Historical review of the cultural process)]. New York: Naukove Tovarystvo im. T. Shevchenka.

Yazyikova, I. (1995). Bogoslovie ikonyi [Theology of the icon]. Moscow: Izd-vo Obschedostupnogo Pravoslavnogo Universiteta.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Костюченко, К. (2022). Іконографія зображень на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (18(1), 124–131. https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260439

Номер

№ 18(1) (2022)

Розділ

КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ І ОСОБИСТІСТЬ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1.    Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2.    Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3.    Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.