Ностальгія як культурний чинник створення прелюдії сі-мінор №10 (ор. 32, 1910) С. Рахманінова у контексті вражень від картини А. Бекліна «Повернення на Батьківщину»
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260441Ключові слова:
ностальгія, метафора дзеркала, творча біографія, романтичні мандри, прелюдія, Б. Мойсейович, С. Рахманінов, картина «Повернення на Батьківщину»Анотація
Проаналізовано спомин сучасника та друга С. Рахманінова — піаніста Б. Мойсейовича, віднайдено ще один твір, написаний композитором під враженням від картини А. Бекліна «Повернення на Батьківщину» (1887) — Прелюдію сі-мінор №10, ор. 32 (1910). Розглянуто ностальгію як культурний чинник створення С. Рахманіновим музичного твору у контексті вражень від картини А. Бекліна. Наукова і теоретична новизна полягає в тому, що вперше в музичній культурології виявлено ще один програмний твір С. Рахманінова на основі споминів Б. Мойсейовича щодо однієї його зустрічі з С. Рахманіновим. Тож наукові пошуки спрямовано у міждисциплінарне русло в межах культурології. Розширено розуміння взаємозв’язку образотворчого та музичного мистецтва з історичним періодом. Обґрунтовано зміст понять «ностальгія», «метафора дзеркала», «творча біографія», «романтичні мандри». Метою роботи є розгляд ностальгії як культурного чинника у створенні Прелюдії сі-мінор №10 С. Рахманінова. Предметом дослідження є ностальгійність С. Рахманінова у проекції на написання зазначеного музичного твору. Ми зіставили картину А. Бекліна і прелюдію С. Рахманінова та знайшли як спільні, так і відмінні риси у змісті, образи і настрої цих творів. Крім того, розкрито проблематику романтичних мандрів, де розглянуто варіанти романтичного трактування вічної міфологеми шляху: мандрівка якшлях пізнання, поневіряння як прокляття, вигнання або подорож як наближення до нових художніх горизонтів. З’ясовано специфіку написання музичного твору, в якому відчувається безпосередній його стосунок до сфери релігійно-філософських ідей, серед яких найважливішими виявляються ідеї життя — смерті — безсмертя, гріха — спокути — прощення і думка про преображення, що панує над ними.
Посилання
Bakhtin, M. (1979). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. Moscow: Iskusstvo.
Bryantseva, V. (1976). Sergey Vasilyevich Rakhmaninov [Sergei Vasilievich Rachmaninov]. 2nd ed. Moscow: Sovetskiy kompozitor.
Svyate Pysmo Novyy Zapovit [New Testament] (2012). Pereklad z davn’ohrets’koyi mytropolyta Ilariona (Ohiyenko). Kyiv: Ukrayins’ke bibliyne tovarystvo.
Apetyan, Z. (Ed.) (1988). Vospominaniya o Rakhmaninove [Memoirs of Rachmaninov], vol. 1. Moscow: Muzyka.
Zilberman, Y. & Tishko, S. (2007). Vladimir Gorovits: ot Chaykovskogo k Rakhmaninovu. (Pyat kommentariyev k maloizvestnomu pis’mu S.V. Rakhmaninova V. S. Gorovitsu) [Vladimir Horowitz: from Tchaikovsky to Rachmaninov. (Five comments on a little-known letter from S.V. Rachmaninov to V. S. Horowitz)], Muzykalnaya akademiya, 2, 125–150.
Keldysh, Yu. (1973). Rakhmaninov i yego vremya [Rachmaninoff and his time]. Moscow: Muzyka
Losev, A. (2001). Dialektika mifa [Dialectic of myth]. Moscow: Mysl.
Moiseyevich, B. (1993). Pamyati Rakhmaninova: [Vospominaniya o S. Rakhmaninove pianista, vykhodtsa iz Rossii] [Rachmaninov, in memoriam: [Memoirs of S. Rachmaninoff, a pianist, a native of Russia]. Transl. R. Adler, Muzykalnaya akademiya, 2, 217–218.
Nikolayevskaya, Y. (2003). Zerkalo kak simvol v muzyke: ot metafory k metafizike obraza [Mirror as a symbol in music: from metaphor to metaphysics of the image] [Candudate thesis, Kharkiv State I. Kotlyarevsky Institute of Arts]. Kharkiv.
Rakhmaninov, S. (1955). Pisma [Correspondence]. Moscow: Muzgiz.
Rakhmaninov, S. (1980). Literaturnoye naslediye [Literary heritage], ed. by Z. Apetyan, vol. 3. Moscow: Sovetskiy kompozitor.
Ron, M. (2004). Metamorfozy obraza zerkala v istorii kultury [Metamorphoses of the image of a mirror in the history of culture] [Candudate dissertation abstract, I. Gertzen Russian State Pedagogical University]. Saint-Petersburg.
Tyshko, S. (2013). Muzyka povynna yty vid sertsya i buty zvernena do sertsya [Music should come from the heart and to be addressed to the heart]. In Kyivsky sezon Serhiya Rakhmaninova. Do 140-richchya z dnya narodzhennya (pp. 10–19). Kyiv: (n. p.).
Eco, U. (2006). Otkrytoye proizvedeniye: Forma i neopredelennost’ vsovremennoĭ poetike [The Open Work: Form and Indeterminacy in Modern Poetics]. Saint-Petersburg: Symposium.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
