Театр в епоху цифрових технологій

Автор(и)

  • Олег Тонкошкура Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0000-0002-5366-2177

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269774

Ключові слова:

мультимедійна виражальність, цифрові технології, віртуальний театр, інтерактивність, сценічний простір

Анотація

Досліджено особливості функціонування сучасного театру, пов’язані з використанням цифрових технологій. Нові комп’ютерні технології впливають на розвиток театру як виду мистецтва: з’являються унікальні форми спектаклів, нові театральні спеціальності, специфічні технології постановочної творчості і театральної справи. Нині відбувається не лише естетизація театральної техніки, а й технологізація художнього оздоблення простору театральної сцени, що є загальним процесом розвитку взаємовпливу науки і мистецтва. Також уточнено поняття «віртуальний» та «інтерактивний театр» через вплив цифрової культури. У цьому контексті впровадження нових технологій у театрі в контексті історичного розвитку пов’язано зізмінами сценографічної образності картини світу, розвитком соціально-естетичних особливостей зіткнення різних епох, збагаченням технічної оснащеності театру, що сприяє створенню нових жанрових театральних прецедентів. При цьому цифрові технології у сучасній сценографії дозволили сформувати нову культуру сценографії, доповнивши простір сцени варіативною, просторовою композицією, спеціальними ефектами, гепререальністю або, навпаки, експресіоністською розмитістю. Цифрове моделювання партитури спектаклю з використанням мультимедіа програм, збір і передача професійної інформації в глобальній мережі Інтернет— увесь цей цифровий комплекс дій об’єднуються в різнохарактерну, багатокомпонентну діяльність режисера-постановника. У сучасній театральній творчості простежено тенденції взаємодії художніх-видових мов, перетину їхніх смислових полів. Нові віртуальні технології (інтерактивний театр) дозволяють глядачеві перевтілитися зі спостерігача в співтворця, здатного впливати на розвиток і модифікацію витвору театрального мистецтва. Цифрова культура, її нові технології сприяють глобалізації сприйняття театрального мистецтва, зокрема через онлайн-трансляції спектаклів в мережі Інтернет, де нові технології, радикально впливаючи на динаміку художнього процесу, є джерелом різноманіття існування форм театрального дискурсу, його художньої практики.

Біографія автора

Олег Тонкошкура, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Методист навчально-методичного відділу, пошукувач кафедри історії української музики та музичної фольклористики

Посилання

Avdoshina, I., Soshnikov V., Poznyn, V., Denisov, A., Ignatov, P., & Kuznetsov, I. (2010). Iskusstvo multimedia. Multimedia i tehnika. [Art of multimedia. Multimedia and technology]. Saint Petersburg: SPbGUP.

Astafieva, T. (2011). Kompjuternye i medijnye tehnologii v scenografii kak faktor razvitija postanovochnogo processa [Computer and media technologies in stage design as a factor in the development of the staging process]. Obschestvo. Sreda. Razvitie, 3(20), 128–133.

Bazanov, V. (2005). Tehnologija sceny [Stage technology]. Moscow: Impuls-svet.

Bobrovskaya, M., Galkin, D., Sameeva, V. (2013). Novye informacionnye tehnologii v sovremennoj scenografii [New information technologies inmodern stage design]. Gumanitarnaja informatika, 7, 93–105.

Bychkov, V. & Mankovskaya, N. (2006). Virtualnaja realnost kak fenomen sovremennogo iskusstva [Virtual reality as a phenomenon of modern art]. Estetika: Vchera. Segodnja. Vsegda, 2, 32–60.

Bychkovsky, V. (2004). Cifrovoj zvuk: neotemlemaja chast sovremennogo teatra [Digital sound: an integral part of modern theater]. Scena, 4, 18–19.

Wellington, A. (2015). Integracija multimedijnyh tehnologij v prostranstvo teatra [Integration of multimedia technologies in the space of the theater]. Gumanitarnye, socialno-jekonomicheskie i obshhestvennye nauki, 6(1), 46–48.

Gromov, N. (2006). Gorizonty scenografii. Hudozhestvennaja uslovnost v iskusstve oformlenija spektaklja [Horizons of scenography. Artistic convention in the art of performance design]. Saint Petersburg: Aksioner i K.

Winslow, C. (2004). Novye tehnologii dlja maketov teatralnyh dekoracij [New technologies for the sketches of stage design]. Scena, 4, 20–21.

Sheltrekova, Ya. & Prokopov, V. (2021). Multimedijnye tehnologii kak vyrazitel’noe sredstvo v sozdanii scenicheskogo prostranstva v dramaticheskom spektakle [Multimedia technologies as an expressive tool in the creation of stage space in a dramatic performance]. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta kul’tury i iskusstv, 56.

Shekhter T. (2005). Sovremennyiy hudozhestvennyiy protsess: osnovnyie tendentsii i perspektivyi razvitiya [Modern art process: main tendencies and perspectives of development]. In Sovremenno iskusstvo i otechestvennyiy hudozhestvennyiy rynok (pp. 37–38). Saint Petersburg: SPbGUP.

Shcherbakova, I. (2015). Interaktivnyj teatr v sovremennoj culture [Interactive theater in modern culture]. Aktualnye problemy gumanitarnyh i estestvennyh nauk, 6(2).

Brinkmann, R. (1999). The Art and Science of Digital Compositing. New York: Morgan Kaufmann.

Dixon, S. (2007). Digital Performance. The History of New Media in Theater, Dance, Performance Art, and Installation. Cambridge, Mass.: The MIT Press.

Fleischman, M. & Reinhard, U. (Eds.). (2004). Digitale Transformationen. Medienkunst als Schnittstelle von Kunst, Wissenschaft, Wirtschaft und Gesellschaft [Digital Transformations. Media Art at the Interface between Art, Science, Economy and Society]. Heidelberg.

Manovich, L. (2001). The Language of New Media. Cambridge, Mass.: The MIT Press.

Rewa, N. (2004). Scenography in Canada: Selected designers. Toronto: University of Toronto Press Incorporated.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-29

Як цитувати

Тонкошкура, О. (2022). Театр в епоху цифрових технологій. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (18(2), 30–35. https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269774

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИК ТА ХУДОЖНІХ НАПРЯМІВ