Культурний герой сентименталізму на драматичному перехресті політики і мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269791Ключові слова:
культурний герой, сентименталізм, типологія героїв, героїчна образність, популярна культураАнотація
Запропоновано типологію культурного героя сентименталізму, визначено засадничі риси його світогляду. Архетипова постать культурного героя є складником міфу, що покликаний, з одного боку, дати людям зрозуміле пояснення світу, а з другого боку, править за ідеологію колективної ідентичності. Культурний герой сентименталізму уособлює одну з найважливіших парадигм на ціннісній палітрі доби Просвітництва, що ґрунтується на тогочасних ідеалізованих уявленнях про «чуттєвість», «сердечність» і «природність». Сентименталістський герой Нового часу— це насамперед «геніальний митець», або «геройписьменник», «герой-композитор», адже саме творчість, фіксування поточного моменту і власних внутрішньо-психологічних «емоційних матриць» (А. Зорін) стає найсучаснішою формою героїзму. У державах на етапі національного становлення, якою була Німеччина у часи розквіту сентименталізму, постать культурного героя не лише стабілізує соціально-політичну ситуацію, а й стає носієм національної ідеї. Відповідно, на цьому етапі культурний герой має подвійну ідентичність, «громадянина» й «бунтівника», що, у комплексі із його коливаннями між «природним життям» і бажанням впливати на суспільні процеси, підкреслює його засадничу внутрішню роздвоєність.
Посилання
Andrukhovych, Y. (2006). Dyiavol khovaietsia vsyri: Vybrani sproby 1999–2005 rokiv [The Devil Is in the Cheese: Selected Efforts, 1999–2005]. Kyiv: Krytyka.
Antonova, E. (1990) Zhanrovye priznaki instrumental'nogo koncerta i ih pretvorenie v predklassicheskij period [Genre features of the instrumental concert and their transformation in the pre-classical period] [Candidate’s dissertation abstract, Tchaikovsky Kyiv State Conservatory].
Bentia, I. (2018). Dokumentalna spadshchyna Borysa Liatoshynskoho uTsDAMLM Ukrainy: ohliad dzherel (do 120-richchia vid dnia narodzhennia) [Documentary heritage of Borys Liatoshynsky at the Ukrainian Central State Archives and Museum of Literatute and Arts: a review of sources (on the 120th anniversary of his birth)]. In Borys Liatoshynskyi. In memoriam: Kolektyvna monohrafiia (pp. 180–204). Munich: Ukrainian Free University.
Bulkina, I. (2010). Kiev v russkoj literature pervoj treti XIX veka: prostranstvo istoricheskoe i literaturnoe [Kyiv in Russian literature of the first third of the 19th century: historical and literary space]. Tartu: University of Tartu.
Herder, J. G. (1959) Izbrannye sochinenija [Selected works]. Moscow; Leningrad: Goslitizdat.
Hrytsenko, O. (Ed.). (1999). Heroi ta znamenytosti v ukrainskii kulturi [Heroes and celebrities in Ukrainian culture]. Kyiv: Ukrainian Center of Cultural Research.
Klekovkin, O. & Sydorenko, V. (Eds.). (2019). Heroi, obiekt, fantom Viktora Sydorenka: Leksykon [Viktor Sydorenko’s hero, object, phantom: Lexicon], comp. O. Horshkov, A. Puchkov Kyiv: ArtHuss.
Zorin, A. (2016). Pojavlenie geroja. Iz istorii russkoj emocionalnoj kultury konca XVIII — nachala XIX veka [The rise of the hero. From the history of Russian emotional culture of the late 18th and early 19th centuries]. Moscow: NLO.
Neustoev, V. & Samarin, R. (1974). Istorija zarubezhnoj literatury ХVIIІveka [History of foreign literature of the 18th century]. Moscow: Moscow University Publishing House.
Lotman, Yu. (1966). Poezija Karamzina [Karamzin’s poetry]. In Karamzin, N. Polnoe sobranie stihotvorenij. Moscow; Leningrad: Sovetskij pisatel.
Markus, S. (1968). Istorija muzykal’noj estetiki. Vol. 2: Romantizm i bor’ba esteticheskih napravlenij [History of musical aesthetics. Volume 2: Romanticism and the struggle of aesthetic movements]. Moscow: Muzyka.
Nazarenko, M. (2017). Pokhovannia na mohyli. Shevchenkova biohrafiia u folklori ta feiklori [Grave burial. Shevchenko’s biography in folklore and fakelore]. Kyiv: Krytyka.
Hrytsenko, O. (1998). Narysy ukrainskoi populiarnoi kultury [Essays on Ukrainian popular culture]. Kyiv: Ukrainian Center of Cultural Research.
Savchuk, I. (2020). Borys Liatoshynskyi i polska kultura: komunikatsii, kolaboratsii, kontsepty [Borys Liatoshynsky and Polish culture: communications, collaborations, concepts]. Nizhyn: Vydavets Lysenko.
Schiller, F. (1955). Izbrannoe [Selected works]. Moscow: Iskusstvo.
Herder, J.G. (2002). Philosophical Writings, trans. and ed. Michael N. Forster. Cambridge: Cambridge University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.
Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.
Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/
