Альтова соната Дмитра Шостаковича у художньому просторі виконавської інтерпретації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269802

Ключові слова:

Дмитро Шостакович, камерна музика, альтова соната, камерно-інструментальний жанр, альтове мистецтво, сонатна форма, Дружинін, Мунтян

Анотація

Розглянуто Сонату для альта та фортепіано ор. 147 (1975) Дмитра Шостаковича з метою узагальнення аспектів камерно-інструментальної стилістики. У цьому річищі було проаналізовано виконавську версію альтової сонати композитора у прочитанні Федора Дружиніна (альт) і Михайла Мунтяна (фортепіано), які вперше представили цей твір публіці. Ця інтерпретація, на нашу думку, є еталонною, оптимально наближеною до авторського задуму. До того ж, Шостакович присвятив свій опус саме Ф. Дружиніну, який часто брав участь у прем’єрах творів уславленого композитора і тонко розумівся у виконавській стилістиці його музики. Серед чинників, які створюють звуковий сценічний образ камерного стилю Шостаковича — скерованість задуму на показ конфліктності, масштабності задуму, концепційності у прочитанні його складових у спробі реалізації ідеї симфонізації жанру. Значення Альтової сонати Д. Шостаковича в історії цього жанру і в історії музики ХХ століття важко переоцінити. Композитор розширив образно-емоційну сферу альтової гри, надзвичайно широко використав навіть сам звуковий діапазон альта: задіяні всі регістри інструменту. Альтова партія багата на оригінальні ефекти: кантилена на флажолетах, велика кількість подвійних нот, складна поліфонічна тканина— з подвійними контрапунктами (особливо в Каденціях) і вимагає від виконавця значних зусиль. Проаналізована виконавська версія твору є досить цілісною щодо відтворення зазначених характеристик авторського задуму. Її можна вважати еталонною в камерно-інструментальному виконавстві ХХ століття

Біографія автора

Чжан Хань, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

аспірант кафедри історії української музики та музичної фольклористики

Посилання

Fedosova, E. (1980). Pjatnadcatyj kvartet and Altovaja sonata D. Shostakovicha (k probleme cycla i sonatanoj kompozisii) [Shostakovich’s Fifteenth Quartet and Alto Sonata (on the problem of the cycle and sonata composition). Trudy Gosudarstvennogo muzyikalnogo pedagogicheskogo instituta im. Gnesinyih, 46, 71–89.

Khentova, S. (1982). Shostakovich. Tridcatiletie. 1945–1975 [Shostakovich. Thirty years. 1945–1975]. Leningrad: Sovetskiy compositor.

Khentova, S. (1986). Shostakovich. Zhizn i tvorchestvo [Shostakovich. Life and creativity: monograph. Book 2. Leningrad: Sovetskiy compositor.

Pogadaeva, N. (2009). Fedor Serafimovich Druzhinin — ispolnitel, pedagog, composer: dis. kand. iskusstvovedenija [Fedor Serafimovych Druzhinin — performer, teacher, composer: dissertation. candidate art studies]. [Candidate dissertation, Schnittke Moscow State Institute of Music].

Poniatovsky, S. (2007). Istorija altovogo iskusstva [History of viola art] Moscow: Music.

Savytska, N. (2005). Dukhovnyi zapovit heniia (Altova sonata D. Shostakovycha v konteksti piznoho periodu tvorchosti kompozytora) [Spiritual Testament of a Genius (Alto Sonata of D. Shostakovich in the context of the late period of the composers work]. Naukovi zapysky Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, 10, 75–79.

Savytska, N. (2007). Dukhovnyi zapovit heniia (Altova sonata D. Shostakovycha v konteksti piznoho periodu tvorchosti kompozytora) [Viola Sonata of D. Shostakovich in the artistic space of his period of mature creativity]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni Petra Chaikovskoho, 66, 190–206.

Shervinskaya, E. (2001). Fedor Druzhinin. Vospominanija Stranicy zhizni i tvorchestva [Fedor Druzhinin. Memories Pages of life and creativity]. Moscow: Greko-latinskiy kabinet Yu.A. Shichalina.

Schnittke, A. (1976). Krugi vlijanija [Circles of influence]. In D. Shostakovich. Stati and materialy (p. 227). Moscow: Sovetskiy compositor.

Shostakovich, D. (1984). Sonata dlja alta i fortepiano or. 147 [Sonata for viola and piano op. 147]. Moscow: Musyka.

Skvirsky, L. (1989). Altovaja sonata D. Shostakovicha [D. Shostakovich’s Alto Sonata]. In Puti razvitija metodiki prepodavanija v muzykalnom vuze. Vladivostok: Izdatelstvo Dalnevostochnogo universiteta.

Tarasenko, I. & Shevchenko, T. (2021). Altovaja sonata D.D. Shostakovicha, or. 147 v kontekste kamerno-instrumentalnogo tvorchestva kompozatora [Alto sonata by D.D. Shostakovich, op. 147 in the context of the composers instrumental chamber creativity]. Vestnik muzykalnoj nauki, 1, 55–64.

Tyshchenko, B. (1975). Ob altovoj sonate [About Viola Sonata]. Sovetskaya musyka, 11, 86–87.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-29

Як цитувати

Хань, Ч. (2022). Альтова соната Дмитра Шостаковича у художньому просторі виконавської інтерпретації. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (18(2), 125–130. https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269802

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ І ОСОБИСТІСТЬ